Мусимо відродити наш флот

 Липень 6, 2016

5455_p_13_img_0001Упродовж кількох найближчих років заплановано суттєве оновлення корабельного складу ВМС Збройних Сил України

В результаті окупації Росією Кримського півострова 2014 року наша держава втратила близько 70% корабельного складу, більшість наявних кораблів і катерів потребують ремонту та модернізації.

За 25 попередніх років добудовано лише чотири кораблі, які були закладені ще до проголошення незалежності України

5455_p_12_img_0001На переконання Президента України, «ми повинні зламати негативні тенденції минулих років і зробити все можливе для відродження вітчизняного флоту. Глава держави у День Військово-Морських Сил представив два новозбудованих броньованих катери «Бердянськ» та «Аккерман». Це перші броньовані катери українського виробництва, оснащені системами спостереження та розвідки і здатні знешкоджувати надводні й повітряні цілі.

За словами Президента, це лише початок. Наступні серійні артилерійські катери вже закладені на вітчизняних суднобудівних заводах і незабаром увійдуть до бойового складу флоту. В перспективі добудова інших суден, поповнення флоту кораблями необхідних типів, ударними ракетними комплексами, введення до складу морської авіації вітчизняного патрульного літака…

Про перспективи оновлення корабельного складу ВМС України ми вели розмову з нещодавно призначеним командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України віце-адміралом Ігорем ВОРОНЧЕНКОМ.

— Ігоре Олександровичу, які перспективи розвитку вітчизняного флоту?

— По-перше, вищим військовим керівництвом прийнято рішення, що кожен вид Збройних Сил відпрацьовує концепцію подальшого розвитку на підставі Стратегічного оборонного бюлетеня. Те ж саме стосується Військово-Морських Сил. Основними напрямками подальшого розвитку я вважаю перш за все набуття оперативних спроможностей усіх компонент, зокрема корабельної, сухопутної та авіаційної, згідно з визначеними завданнями за призначенням, підвищення рівня боєготовності та боєздатності військових частин, які беруть участь в АТО, а також тих, що були виведені з Криму.

По-друге, це поступове оновлення корабельного складу. Після анексії Криму в нас залишилося лише 11 кораблів бойового складу та 39 суден забезпечення. Але й вони потребують модернізації.

5455_p_13_img_0003Зараз відбуваються державні випробування двох малих броньованих артилерійських катерів. На мій погляд, усе йде вдало — і незабаром вони будуть введені до бойового складу ВМС. Відповідно до Програми розвитку озброєння і військової техніки будуються ще 4 малі броньовані артилерійські катери.

Окрім того, у квітні 2016 року між Міністерством оборони України та ПАТ «Завод «Ленінська кузня» було укладено державний контракт на будівництво двох десантних катерів проекту «Кентавр». Запланований термін надходження катерів до Військово-Морських Сил — вересень 2017 року.

Нині також тривають дослідно-конструкторські роботи з розробки технічного проекту ракетного катера «Лань», які будуть ефективними в Чорноморській операційній зоні. Головним виконавцем проекту визначено Миколаївське державне підприємство «Дослідно-проектний центр кораблебудування». Як ви знаєте, Чорноморський флот Російської Федерації нарощує сили. До складу ЧФ було введено сучасні корвети типу «Буян» і сучасний фрегат. Днями в акваторію Чорного моря зайшов третій підводний човен «Старий Оскол». Він має на озброєнні протикорабельні ракети «Калібр» з дальністю 1500 кілометрів, які можуть вражати цілі на всій території України. На такі загрози ми повинні адекватно реагувати.

5455_p_13_img_0002До речі, Миколаївське ДП також залучено до проведення розробки технічного проекту модернізації фрегата «Гетьман Сагайдачний». Метою модернізації є підвищення бойових можливостей та експлуатаційних характеристик корабля за рахунок встановлення нового та модернізації існуючого озброєння і технічних засобів корабля.

Враховуючи те, що фрегат «Гетьман Сагайдачний» є єдиним багатоцільовим кораблем Військово-Морських Сил ЗС України, який спроможний самостійно протидіяти противнику й постійно задіяний у заходах бойової діяльності, бойової підготовки та міжнародних навчаннях, його модернізація повинна здійснюватися поетапно із поступовим нарощуванням бойових можливостей та технічної справності всіх складових механізмів і систем, із максимально можливим використанням напрацювань щодо багатоцільового корабля класу «корвет».

— А які плани щодо будівництва корвета?

— Робота з будівництва корвета ведеться. Корпус, машини та комплектуючі з країн-кооператорів уже готові. В цілому в будівництві корвета задіяні близько 200 підприємств. Цей проект ми реалізуємо в кооперації з європейськими підприємствами. Тільки-но буде відновлено належне фінансування, перспективи його будівництва стануть ближчими.

(Нагадаємо, що у травні 2011 року було проведено урочисту церемонію закладки головного корабля. Відтоді зібрано сім блоків основного корпусу корабля та блок надбудови, частково закуплено обладнання. Підприємством «Чорноморський суднобудівний завод» укладено контракти на постачання артилерійської установки середнього калібру, артилерійських установок малого калібру, головних дизелів, дизель-генераторів, гвинтів керованого кроку, валопроводів тощо. — Авт.)

— А що стосується розробки нових зразків озброєння…

— Ще одне завдання, яке стоїть перед нами, — це завершення проекту протикорабельного ракетного комплексу «Нептун». Його буде встановлено і на новому корветі, й на ракетних катерах. Даний комплекс планується встановити на перспективних кораблях і катерах, а саме: на багатоцільовому корветі, ракетному катері, а також під час модернізації фрегата «Гетьман Сагайдачний».

— 2016 рік оголошений роком Повітряних Сил. Чи торкнеться це якимось чином морської авіації?

— Зараз обговорюється проект «Світанок». Ідеться про те, щоб на базі нашого вітчизняного літака Ан-148 збудовати патрульний літак, який ВМС дуже необхідний. Ан-148 — вдалий проект багатоцільового літака.

— Чи є конкретні проекти щодо підсилення вітчизняного флоту іноземними засобами?

— Як я вже говорив, будівництво корвета відбувається в кооперації з багатьма країнами Європи. Україна — головний розробник, інші — співвиконавці. Це один із напрямків військово-технічного співробітництва. Інший — надання нам на озброєння тих засобів іноземних флотів, які нині або законсервовані, або виведені в резерв. Такі питання вже розглядалися, і вже є напрацювання щодо передачі катерів прибережної зони типу «Іsland». Це американські катери з дуже високою морехідністю.

У контексті питання військово-міжнародного співробітництва варто нагадати також про тісні стосунки, які у нас склалися з ВМС Туреччини. Наші партнери вже запропонували проводити спільну підготовку наших моряків усіх рівнів, навчання на базі навчальних центрів і навчальних закладів Туреччини, а також комплексну підготовку екіпажів кораблів.

— Активізація міжнародного співробітництва, особливо з країнами-членами НАТО, відіграє важливу роль і в контексті питання системи безпеки в Азово-Чорноморському регіоні…

— Напрямків багато, але, безперечно, один із головних — проведення спільних навчань. 18 липня в акваторії Чорного моря розпочнуться навчання «Сі Бриз». Сподіваюся, що вони відбудуться згідно з планом і до них буде залучено той комплект сил та засобів, який передбачався. Тоді буде нагода побувати на одному з кораблів найпотужнішого флоту світу, який ще не заходив до Чорного моря.

— Багато наших кораблів та озброєння залишилися в окупованому Криму. Яка робота ведеться для їхнього повернення?

— РФ однозначно відповідає: «Ні». За нашими даними, всі наші кораблі розташовані фактично в одному місці. На них повісили таблички «Техніка іноземної держави». Окупанти використовують їх в якості донорів. Зараз на переході морем знаходяться чотири російські військові десантні кораблі. Інтенсивність їх експлуатації величезна. Підтримка в робочому стані потребує вузлів та агрегатів, тож росіяни використовують деталі з наших кораблів. Знаю, що «Костянтин Ольшанський» — корабель-донор. Окупанти вже багато чого з нього зняли, аби ходили їхні кораблі.

— А що можна сказати про перспективу підводних човнів?

— Це актуальна тема, проте в зоні, де ми зараз перебуваємо, застосування підводних човнів практично нереальне. Щодо надмалих підводних човнів, то в середньостроковій перспективі питання відкрите. Підводна складова флоту бере на себе багато зусиль надводних сил. Ми розглядаємо і ці питання, але вони потребують великого ресурсного забезпечення.

— Історично саме місто Миколаїв називають містом корабелів. Які перспективи пожвавлення співпраці суднобудівних підприємств з ВМС?

— Минулого місяця я був на судноремонтному заводі «61-го комунара». Це завод із давньою історією. Зараз його необхідно зберегти. Потужності залишилися, і колектив заводу буде працювати, якщо його об’єднати навколо досвідченого й авторитетного керівника. Знаю, що багато працівників підприємства вже зневірені, та особисто я дуже сподіваюся, що завод скоро отримає друге дихання. Будуть там будувати і корвети, і катери. Необхідно відродити це унікальне підприємство. Якщо воно стане на ноги, то виконуватиме замовлення не лише для нашого флоту, адже є дуже багато іноземних партнерів, які зацікавлені у продукції цього заводу.

— Як відбувається підготовка кадрів для ВМС України? Якою є співпраця у цьому напрямку з країнами НАТО?

— Флот — це передусім люди. Так, підготовка кадрів на сьогодні є нагальною проблемою. Я вдячний попередньому командувачу за те, що залишилася вся система, починаючи з ліцею і закінчуючи військовим факультетом. Зараз три наших курсанти проходять навчання у Великій Британії. Ведуться переговори й про підготовку кадрів на базі навчальних центрів ВМС Туреччини. Також погоджено питання щодо надання радника командувачу зі складу ВМС Туреччини, особливо в процесі підготовки кадрів.

Навчальний центр ВМС потребує вдосконалення, впровадження нових методик підготовки, нарощування матеріальної бази. Ми все ж таки плануємо домогтися, щоби на базі факультету ВМС при Національній академії «Одеська морська академія» було створено інститут. Буде декілька факультетів, які охоплять усі необхідні напрямки. Підготовка кадрів для підрозділів берегової компоненти відбувається в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного й у Військовій академії міста Одеса. Зараз готується курсантський взвод для морської піхоти. Створено додаткові сили і засоби, розгорнуто частини, щоб мати можливість перекривати все узбережжя Азовського і Чорноморського напрямків.

— Відомо, що багато військових, які вийшли з Криму, досі живуть на кораблях. Як Ви бачите розв’язання цієї складної соціальної проблеми?

— Соціальний захист військовослужбовців, покращення їхніх житлових умов мають бути серед пріоритетних питань на рівні держави. На сьогодні Міністерством оборони України вже виділено певні фінансові ресурси, є погодження з Міністерством інфраструктури, від якого ми приймаємо фонди і будемо проводити переобладнання приміщень на казарми поліпшеного типу для контрактників. Є план й щодо забезпечення житлом сімей офіцерів. Щодо напрацьованих пропозицій, я доповім військовому керівництву і сподіваюсь, що цю програму затвердять.

Я вірю, що мине не так багато часу — і ми матимемо потужний флот, який буде спроможний адекватно реагувати на весь спектр загроз, що можуть виникати на морі.

Розмову вів Леонід МАТЮХІН

Схожi записи: