Як здобувається право носити чорний берет?

 Червень 16, 2016

5452_p_03_img_0003Через сім потів, майже на межі людських можливостей морські піхотинці долають спеціальну смугу перешкод як іспит на право гордо носити чорний берет. Це на кшталт клятви: ніколи не здаватися і не залишати свого товариша

…Перед ровом стоїть група військовослужбовців. Усі у бронежилетах, шоломах та з автоматами за плечима. Попереду п’ять кілометрів надскладної суцільної смуги перешкод. Командир дає команду: «Вперед!»

Перші ділянки, декілька ровів та біг по звивистих колодах хлопці долають майже на одному диханні. Далі військовослужбовці по черзі підповзають до канави та занурюються у воду. До двадцяти кілограмів спорядження піхотинців додається ще кілька, бо вони вимокли до останньої нитки. За кілька хвилин бійці підрозділу добігають до наступного етапу — «просушки». Вона являє собою натягнутий між деревами канат, по всій довжині якого внизу розпалене багаття. Неприховане здивування читається в очах бійців: а що ж попереду?

5452_p_03_img_0001— Ну що, зігрілися? — запитує начальник фізичної підготовки і спорту бригади морської піхоти старший лейтенант Роман Угрин після подолання бійцями перешкоди і одразу дає команду на подолання ще однієї канави, наповненої водою.

До фізичного іспиту додається психологічне навантаження…

— Ми проходили другу канаву, коли з кущів, із засідки, по нас відкрили вогонь. Дуже важко подавати команди своєму підрозділу, коли йде бій. Мої бійці спочатку трохи розгубилися, — згадує цей момент командир снайперського відділення молодший сержант Олег Карамов.

Після відбиття нападу противника підрозділ рухається далі, проповзаючи через багнюку під сіткою з колючого дроту. Територія задимлена, видимість мінімальна. Втім темп проходження смуги не зменшується, а військовослужбовці за наказом інструкторів медичної роти відпрацьовують надання першої медичної допомоги пораненим та їхню евакуацію. Ноги стають неначе ватні від постійної напруги, а піт змішується з багнюкою та заливає очі.

5452_p_03_img_0002Якщо попередні випробування вимагали власних зусиль та певних навичок, то наступні можна було подолати лише гуртом… Під вогневим прикриттям окремих бійців підрозділу решта долали двометрові стіни, сходинки з колод та «рукохід». Підрозділи, які не виконували умов щодо прикриття своїх уже виснажених товаришів, одразу піддавалися нападу із засідок та додатково відпрацьовували вправи з тактичної медицини.

— Головний зміст нашого випробування — долати всі труднощі, допомагаючи один одному, щоб виконати поставлене командиром завдання, — розповіла старший матрос Олена Мутель.

До речі, жінкам-військовослужбовцям попуску при проходженні смуги перешкод не давали. Ті ж бронежилети, каски, автомати та спорядження, вода, вогонь, багнюка та психологічне навантаження. Втомлені та брудні бійці долають останню перешкоду — проходження через заражену ділянку місцевості. Через їдкий дим пече в очах, перебиває дихання в тих, хто невчасно одягнув протигаз. Коли останній військовослужбовець долає смугу перешкод, підрозділ вирушає до плацу військової частини.

5452_p_03_img_0004Молоде поповнення, попри втому, голосно та із завзятим блиском в очах повторює за командиром частини слова клятви й отримує жадані чорні берети.

Вони клянуться нести на своїх плечах будь-який тягар військової служби, клянуться ніколи не зда-ватися й не залишити полеглого товариша на поталу ворогу, клянуться активно боротися проти ворогів своєї Вітчизни! Їхні старші товариші ці колись виголошені слова не один раз довели ділом. Підрозділи морської піхоти на постійній ротаційній основі захищають підступи до Маріуполя, мужньо і стійко тримають оборону в Широкіному, Водяному, Красногорівці.

Андрій СКАРЖИНЕЦЬ

Схожi записи: