Безпілотники самі не літають

 Червень 10, 2016

5451_p_01_img_0008Підсилення війська сучасними БПЛА — не єдина актуальна проблема. Підготовка операторів є ключовим питанням у ефективності використання безпілотних авіаційних комплексів

За час проведення АТО до підрозділів нашого війська державними структурами і волонтерськими організаціями було передано понад 30 типів безпілотних авіаційних комплексів. Більшість із них підтвердили заявлені характеристики. Але нині є надзвичайно актуальним питання технологічного зростання. Іншими словами, військо потребує БПЛА з покращеними характеристиками.

На погляд фахівців вітчизняного оборонного відомства, необхідні апарати нових типів, в яких обов’язково мають бути не лише денний, а й нічний відеоканал — тепловізійна камера, здатність точної передачі координат цілей, автоматичні системи зльоту та цілевказання, підвищена стійкість до систем радіопригнічення, система повернення «додому» за відсутності GPS тощо. На це звернув увагу директор Департаменту озброєння та військової техніки Міністерства оборони України генерал-майор Роман Башинський та інші військові фахівці під час науково-практичного семінару з проблемних питань щодо розвитку безпілотних авіаційних комплексів в інтересах Збройних Сил України та інших військових формувань, який проводився на Чернігівщині на базі Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України за участю представників понад двадцяти провідних вітчизняних виробників БПЛА.

В ході практичної частини семінару відбулися демонстративні польоти запропонованих виробниками зразків безпілотних авіаційних комплексів (БпАК). За польотним завданням БпАК мав функціонувати в умовах постановки перешкод каналам прийому сигналів СНС, взаємодіяти з наземними пунктами (можливість передачі та отримання сигналів (інформації) тощо.

5451_p_06_img_0002Окремі з представлених зразків безпілотників уже активно застосовуються або на стадії випробування в зоні проведення АТО. Серед таких апарати A1-C «Фурія» та A1-Т «Фурія».

— Практичне застосування безпілотника «Фурія» в зоні проведення АТО розпочалося влітку 2014 року. Відтоді на Донбасі працювали понад чотири десятки таких літальних апаратів. З січня цього року Міністерство оборони України вже офіційно закуповує вдосконалені БпАК цієї системи, — розповів представник виробника Артем В’юнник.

Безпілотний авіаційний комплекс Fly Eye в зоні проведення АТО налітав більше 700 годин, розвідав понад 600 цілей, при цьому середньодобова розвідка цілей становила до 30 як групових, так й індивідуальних об’єктів. Цей комплекс виконує завдання на відстані до 40 км. Має автопілот та спроможний діяти під тиском РЕБ. Він розроблений за досвідом країн НАТО польською компанією WB Electronics SA. На цей момент за ліцензійною угодою виготовляється на підприємстві ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів».

До уваги учасників заходу було представлено зразки ударних безпілотників типу «Поле бою». Споряджені вибуховими пристроями квадрокоптери виконали бойове метання по макету танка з повітря. За словами експертів, такі апарати — типові «камікадзе». Вони з повітря здатні сідати на військову техніку, дахи будівель, перелітати практично будь-які перешкоди та здійснювати вибух у потрібному місці. Врятуватися від такої зброї дуже важко. Інший тип безпілотних «камікадзе» — апарати за схемою літака. Серед представлених розробок — легкий ударний БПЛА Warmate та польовий ударний БПЛА «Ятаган-2». Вони можуть баражувати над місцем атаки, а отримавши підтвердження цілі, набирають швидкість і виходять на ціль у горизонтальному польоті.

Думка експерта

5451_p_06_img_0003Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

— На сьогодні одне з  головних питань — підвищення ефективності застосування БПЛА загалом.  Адже зараз існують дві різноспрямовані тенденції. З одного боку, ми говоримо: давайте робити більше класних безпілотників, а з другого боку, ці безпілотники не можуть ефективно використовуватися в зоні проведення АТО, бо командири не знають, як їх застосовувати, оператори не завжди добре підготовлені. Зараз питання підготовки кадрів виходить чи не на перший план.

— Питання розвитку ударних безпілотників має дві складові. Перша — надзвичайно складний технологічний рівень створення оперативно-тактичних та стратегічних ударних апаратів, як це роблять США, Ізраїль та інші розвинуті країни світу. Це дорого і потребує чимало часу. З другого боку, бойові дії в зоні проведення АТО показали, що треба мати дешеві засоби завдання удару по противнику на базі вертольотів або безпілотних систем, — розповів Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

5451_p_06_img_0001Учасники семінару активно обговорювали і шляхи вирішення кадрового питання. На переконання фахівців, якісний та ретельний відбір кандидатів, їхнє навчання є ключовим у питанні ефективності застосування безпілотних апаратів у бойових умовах. Виробники БПЛА, постачаючи в зону АТО безпілотники, самі й навчали операторів. За їхніми словами, процес підготовки операторів залежить від стартового рівня майбутнього оператора БПЛА і в середньому триває повноцінні два місяці. Згадували вони й випадки, коли вдавалося підготувати оператора за два тижні. Водночас іноді люди, які навчалися два місяці, в результаті отримували лише довідку про проходження курсу, але не допускалися до самостійної експлуатації БпАК.

Свого часу чимало обслуги безпілотних апаратів відбирали з мобілізованих. Тож нерідко виникали ситуації, коли після їхньої демобілізації БПЛА в підрозділах не задіювався. Тому військові і розробники безпілотних систем зійшлися на думці, що перевагу у процесі відбору та підготовки фахівців варто надавати насамперед офіцерам та військовослужбовцям-контрактниками, які мають певний технічний рівень знань та розуміють роль безпілотної авіації у Збройних Силах України.

Вадим МИСНИК

Малий безпілотний літальний апарат Warmate

є зразком популярних останнім часом ударних БПЛА-«камікадзе» одноразової дії. За даними фірми-виробника, цей мініатюрний БПЛА вагою 4 кг з електродвигуном і складним крилом може оснащуватися бойовою частиною вагою 0,7 кг двох видів — кумулятивною (бронебійність 100–120 мм) або осколковою (крім ударної частини містить 300 грам тротилу). Дальність польоту апарата — до 10 км, час баражування — до 30 хвилин, максимальна швидкість — до 150 км/год. Висота польоту апарата — від 30 до 3000 м. Наведення здійснюється за командою оператором з пульта управління.

 

Польовий ударний БПЛА «Ятаган-2»

запускається з руки або з контейнера газогенератором, далі летить на своєму електродвигуні. Керується оператором в реальному часі. Вражає живу силу противника та легку військову техніку. Дальність дії — до 3 км, дієздатність — день-ніч. Боєзапас — до 1 кг (модифікація «Ятаган-3» несе БЧ масою до 1,5 кг. Час активної роботи — до 12 хв. Здатен знищити живу силу противника на місцевості площею 220 кв. м, а в окопах — до 12 кв. м. Може знищити авто, вантажі, паливо тощо площею 14 кв. м, а склади — до 84 кв. м.

 

БпАК «Поле бою». Рюкзачний квадрокоптер дуже зручний для застосування підрозділами спецоперацій та розвідки. Вся система вміщується в одному рюкзаку і переноситься однією людиною. Корпус підвищеної стійкості. Швидко приводиться в робочий стан: розпаковується, встановлюються антени та цільове навантаження, розгортаються «промені», вмикається блок управління. Підготовлений оператор на все витрачає дві хвилини. Цей апарат здатний перебувати у польоті впродовж 30 хвилин, діяти в радіусі до 5 кілометрів. Якщо один з двигунів виходить з ладу, він продовжує політ.

Схожi записи: