Реабілітація має бути обов’язковою для всіх, хто її потребує

 Травень 13, 2016

5447_p_11_img_0002Набрав чинності новий закон, який розширює можливості військовослужбовців та членів їхніх сімей при отриманні медичних послуг в санаторно-курортних закладах

Рік тому в Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування Міністерства оборони України «Пуща-Водиця» створили окреме відділення для учасників бойових дій у зоні АТО, під яке відвели рівно половину з 250-ти загальних місць для пацієнтів закладу. Мій візит сюди розпочався з нього, а саме — з кабінету, в якому проводять виняткові навіть для дорогих приватних клінік процедури з відновлення роботи понівечених кінцівок за допомогою екзоскелета.

Тут спостерігаю роботу фахівця з мотопіхотинцем 30-ї окремої механізованої бригади Володимиром Н. Чоловік напіввисить у ремінній конструкції, торкаючись ногами треку бігової тренажерної доріжки. На його правій нозі — конструкція, що нагадує кінцівку кіношного робота.

Лікар вмикає живлення треку, виставленого на мінімальний темп руху. Військовик дуже повільно робить три кроки, і на його обличчі розквітає щаслива посмішка.

— Знаєте, — каже він, ні на кого не дивлячись, — я сьогодні вперше за багато місяців випустив із рук милиці…

Лікар, старший науковий співробітник кафедри медичної біокібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олег Горбунов, дає пояснення:

— У цього пацієнта в результаті бойової травми після основного курсу лікування все ж майже атрофовані м’язи правої ноги. Без реабілітації за допомогою екзоскелета він міг бути приреченим на пожиттєву інвалідність. Однак, як бачите, він зараз зробив самостійні кроки вже на першому ж сеансі. У світовій практиці механічні засоби для реабілітації кінцівок застосовуються з десяток років. Наше ж ноу-хау полягає в доповненні курсу такого лікування комбінуванням з електромагнітною стимуляцією кінцівок та одночасними точковими фізичними впливами на м’язи у тренажерах…

Центр розміщений в одному із наймальовничіших куточків Києва та займає шість гектарів лісового масиву. Тут є пляж біля лісового озера, човнова станція, тенісний корт, волейбольний та інші спортивні майданчики, критий плавальний басейн. У спальних корпусах санаторію в основному двомісні номери «люкс» з усіма побутовими зручностями, трьома їдальнями на першому поверсі. Лікувальні корпуси оснащені новітньою медичною апаратурою, яка дозволяє проводити найширші діагностичні дослідження та лікувальні процедури. Перелік надаваних послуг займає кілька стандартних аркушів та включає реабілітаційні заходи від банального масажу до лазерної та ударно-хвильової електротерапії. Є серед них і незвичайні — наприклад, психологічна реабілітація за допомогою коней у сусідньому фермерському господарстві. До речі, буквально всі лікарі санаторію мають найвищу медичну кваліфікацію.

Директор центру — кардіолог за фахом, лікар вищої категорії Валентин Лисенко — проводить мене до іншого блоку відділення. Там у невеличкому басейні лікар-реабілітолог Ірина Володимирівна на спеціальній установці проводить сеанс підводного витягування хребта з бійцем АТО Андрієм М.

— Кожен другий учасник бойових дій на Сході України скаржиться на проблеми з хребтом, викликані тривалим носінням бронежилета та іншими чинниками, — пояснює Валентин Лисенко. — Ефективність підводного витягування надзвичайна, в комплексі з додатковими заходами ми ставимо на ноги абсолютну більшість пацієнтів. Протягом минулого року надали допомогу шестистам атошникам з різними діагнозами. Але зараз, на превеликий жаль, у нас їх тільки 23. Це організаційна проблема, яку ми тепер вирішуємо на рівні Міністерства оборони.

Детальніше про це Валентин Юрійович просить розповісти новопризначеного начальника медичної частини, ветерана війни в Афганістані, учасника бойових дій на Сході України у складі 79-ї окремої аеромобільної бригади капітана Володимира Прокопенка.

Володимир Онуфрійович одразу акцентує увагу на тому, що більшість поранених або травмованих бійців після лікування у шпиталях гостро потребують реабілітації. Однак вони вмовляють керівників деяких медичних закладів не направляти їх на такий курс і відразу їдуть у відпустку до родин. У результаті в деяких з них недоліковані травми спричиняють нові проблеми зі здоров’ям аж до втрати працездатності, чому можна було б запобігти.

За інформацією керівництва санаторію, зараз медичний департамент оборонного відомства вирішує цю проблему через посилення контролю над госпіталями з тим, щоб реабілітація була обов’язковою для всіх, хто її потребує. Думаю, зараз це буде простіше досягти через підвищення вмотивованості військовослужбовців до реабілітації. Днями Президент України підписав Закон України № 1079 — VIII «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування в санаторно-курортних закладах».

Закон уточнює порядок реалізації військовослужбовцями права на продовження їхнього лікування в санаторно-курортних закладах, куди їм надається безоплатна путівка після стаціонарного лікування в госпіталях. Також закон встановлює, що особам, які супроводжують військовослужбовця, направленого до санаторно-курортного закладу для продовження оздоровлення після лікування в госпіталі, надається право на отримання путівки на безоплатній основі без права на лікування. При цьому передбачається, що особою, яка супроводжує військовослужбовця до санаторно-курортного закладу, не може бути інвалід І групи та особа, яка не досягла 16-річного віку.

Віктор ШЕВЧЕНКО

Схожi записи: