У війську створено резерв речового майна в майже п’ятдесят тисяч комплектів

 Травень 12, 2016

5447_p_08_img_0001Для військовослужбовців Збройних Сил України розробляють новий дизайн як повсякденної, так і парадної форми одягу, а замість демісезонних берців запроваджуватимуться окремо літній та зимовий зразки

На запитання наших читачів щодо тилового забезпечення війська під час «гарячої» телефонної лінії в редакції газети «Народна армія» відповідали заступник начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України полковник Юрій Тимченко та старший офіцер відділу забезпечення майном Центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України підполковник Андрій Шайденко.

Кореспондент «НА»:

— Цьогорічні потреби речового забезпечення Збройних Сил України профінансовано лише на 20 відсотків від необхідного. Зважаючи на це, на які першочергові потреби доводиться спрямовувати кошти? Коли передбачається надходження решти?

— Поточного року для належної організації процесу речового забезпечення і лазне-прального обслуговування необхідно 10 млрд гривень. У 2016 році наша служба отримала лише п’яту частину від потреби. За таких умов були змушені спрямувати отримані кошти на забезпечення особового складу насамперед польовою формою одягу, а також засобами індивідуального захисту. Звісно, ми дуже сподіваємося на дофінансування.

5447_p_01_img_0001Сержант Микола П., м. Запоріжжя:

— Яке речове майно необхідно обов’язково здавати на склад у разі звільнення військовослужбовців, які були призвані за мобілізацією?

— При звільненні військовослужбовці повинні здавати на речовий склад своєї військової частини інвентарне майно. А саме — костюм для захисту від води, спальний мішок, каремат, засоби індивідуального захисту (шолом та бронежилет), чохол до шолома, флягу, казанок, плащ-намет, маскувальний костюм, гумові чоботи, тактичні окуляри та розвантажувальну систему. Решта речового майна залишається в користуванні військовослужбовців.

Окремо хочу акцентувати увагу на тому, що на сьогодні військовослужбовці Збройних Сил України на 100% забезпечені основним комплектом польового обмундирування та взуття. Крім того, нині проводиться планова (сезонна) заміна обмундирування і вже створено резерв речового майна в розмірі близько із 50-ти тисяч комплектів.

Молодший сержант Степан Р., м. Гайсин:

— Чи повинна військовослужбовцям видаватися фурнітура до польової форми одягу (нашивки, шеврони, емблеми, погони тощо)?

— Чинними нормами речового забезпечення це не передбачено. Тому військовослужбовці змушені самостійно купувати перелічені вами елементи. Фахівці речової служби розіслали у військові частини роз’яснення, де вказано, якого саме зразка має бути фурнітура для польової форми одягу. Такі ж роз’яснення отримали й виробники цієї продукції.

Підполковник запасу Андрій Я., м. Вінниця:

— Я звільнився з військової служби 2010 року, але мені й досі не виплачено компенсацію за недоотримане речове майно. Коли зі мною розрахуються?

— Дійсно, порушена вами проблема нині стоїть дуже гостро. Адже, як відомо, доволі тривалий період Збройні Сили України фінансувалися за залишковим принципом, що й призвело до виникнення такої ситуації. На жаль, достеменно невідомо, коли саме вона почне вирішуватися, адже все залежатиме від надходження коштів із державного бюджету на цю статтю видатків. Зауважу, що поточного року кошти за напрямом речового забезпечення спрямовані на закупівлю речового майна.

— Чому на сьогодні військовослужбовці в органах військового управління мають інші терміни носіння польової форми одягу, ніж у військах? З чим це пов’язано?

— Насамперед зі специфікою завдань, які доводиться виконувати особовому складу цих підрозділів. Тому в органах військового управління військовослужбовці отримують два комплекти «костюм літній польовий» на три роки. І навпаки, терміни носіння повсякденної форми одягу в них коротші. Оскільки на складах повсякденної форми сьогодні немає, а її закупівля не передбачається, то можна отримати польову форму одягу замість повсякденної. Такі варіанти допускаються.

Костянтин В., військовослужбовець, 30-та окрема механізована бригада:

— Чому в нашій військовій частині не замінили вчасно костюми літні польові? Старе обмундирування ми носимо вже другий термін.

— Цей випадок є винятком з правила. Можливо, тут провина вашого командира частини та начальника речової служби. Адже польову форму для забезпечення підрозділів, які знаходяться в зоні АТО, видано в повному обсязі. Навіть вдалося створити певні запаси. Ми візьмемо на контроль ваше запитання, і сподіваюся, що після спілкування з начальником речової служби проблема буде найближчим часом вирішена.

Валентин У., військовослужбовець Одеського гарнізону:

— Чи передбачається в майбутньому змінити дизайн та якість нашої повсякденної форми одягу? Якщо так, то чи буде вона схожа на форму військових країн-членів НАТО?

— Так, зараз ми активно здійснюємо розробку сучасних як повсякденних, так і парадних одностроїв. Уже створені їхні експериментальні зразки. Слід зауважити, що вони зазнали принципових якісних змін. Зокрема, якість матеріалів, погони стануть меншими за розміром та зручнішими, а сорочки заправлятимуться у брюки тощо. Загалом у новій формі військовослужбовець виглядатиме більш підтягнутим та молодцюватим.

— На сьогодні на забезпеченні військовослужбовців є тільки демісезонний варіант черевиків з високими берцями. Відверто кажучи, літом у них жаркувато. Чи передбачається в майбутньому перехід окремо на літні та зимові черевики?

— Так, такий перехід нами запланований. Уже розроблений зимовий варіант армійського взуття, який пройшов у військах дослідне носіння. Передбачається, що вже цього року військовослужбовці Збройних Сил України з настанням холодів перевзуються в нові зимові черевики. Відповідно, на літній сезон наступного року їм видадуть літній варіант, який зараз активно розробляється нашими спеціалістами.

Дмитро Г., капітан, Харківський гарнізон:

— Коли планується впровадження у Збройних Силах України нових камуфльованих костюмів типу «Варан», які зараз носять винятково спецпризначенці?

— Слід зауважити, що «Варан» — це назва маскувального малюнка. Конструкція костюмів літніх та склад тканини з малюнком «Варан» нічим не відрізняється від костюмів літніх, якими сьогодні забезпечені військовослужбовці. Експериментальна партія костюмів літніх з маскувальними малюнком «Варан» нині проходить дослідне випробування у військах. Перш ніж приймати остаточне рішення, слід дочекатися результатів випробувань.

Кореспондент «НА»:

— В якому обсязі профінансовані цьогорічні потреби продовольчого забезпечення вітчизняного війська?

— На продовольче забезпечення Збройних Сил України поточного року передбачені видатки в сумі 3207 млн грн. Фінансування здійснюється відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду. Станом на початок травня профінансовано 100 відсотків видатків за січень-квітень у сумі 924,3 млн грн.

Федір З., військовослужбовець, м. Кривий Ріг:

— Чи є можливість замість щоденних обідів для контрактників у пунктах постійної дислокації отримувати грошову компенсацію, і яку суму вона має становити?

— Так, діючими керівними документами передбачено, що військовослужбовці служби за контрактом рядового та сержантського складу в пунктах постійної дислокації можуть безкоштовно обідати в ті дні, коли вони перебувають на службі. За власним бажанням вони також можуть отримати замість обідів грошову компенсацію.

Микола Б., військовослужбовець, м. Львів:

— У березні поточного року мав би закінчитися експеримент із харчування військовослужбовців, який проводився у двох визначених військових частинах Львівського та Одеського гарнізонів. Передбачалося, що після цього на таку систему харчування перейдуть усі Збройні Сили України. Але термін проведення експерименту продовжили до кінця цього року. З чим це пов’язано?

— Дійсно, було прийнято рішення щодо продовження експерименту в двох визначених пілотних частинах до кінця поточного року. Це було викликано бажанням розширити коло його учасників, тобто долучити до нього кілька нових частин, які дислокуються в зоні проведення антитерористичної операції. Вислухати їхні відгуки та пропозиції. І лише після цього прийматиметься остаточне рішення стосовно термінів стовідсоткового переведення війська на нову форму харчування. Але тільки за наявності фінансового ресурсу для реалізації цього проекту.

Валентина Швець, мати військовослужбовця строкової служби, м. Дніпропетровськ:

— Чи передбачається у військових гарнізонах відновити систему державного «Військторгу», зокрема відкрити у військових частинах кафе, де б військовослужбовці мали можливість придбати молочну продукцію, солодощі, випити чаю або кави?

— Хочемо вас заспокоїти: на сьогодні система «Військторгу» працює у звичному режимі, її ніхто не ліквідовував. Дійсно, в деяких військових частинах такі кафе позакривали через їхню збитковість. Але там, де такі заклади були рентабельними, вони досі функціонують. А загалом це запитання більше стосується строковиків. У них у залежності від військової частини і специфіки виконання завдань можливість відвідати торгівельний заклад та придбати собі там певний перелік продуктів завжди є. Навіть і в тих гарнізонах, де таких кафе немає, командири постійно організовують централізовані виїзди до магазинів, розташованих у безпосередній близькості до військових частин.

Військовослужбовці Одеського гарнізону:

— Чи передбачається в майбутньому повернення до отримання особами офіцерського складу продовольчих пайків, видача яких була припинена на початку 2000-х років?

— Ні, від такої практики в арміях провідних країн, а також у Збройних Силах України відмовилися остаточно. Адже раніше це було обумовлено низкою причин об’єктивного характеру. Насамперед тим, що розмір грошового забезпечення військовослужбовців був невисоким, до того ж виплачували його із затримками. Тому продпайок дозволяв військовому належно харчуватися. Сьогодні в них такої потреби немає, військовослужбовці забезпечуються безкоштовним харчуванням, зокрема й під час несення служби в добовому наряді.

Олександр Ж., старший солдат, проходить службу в зоні АТО:

— Чи відрізняється раціон харчування військовослужбовців у пунктах постійної дислокації та тих, що задіяні у проведенні антитерористичної операції?

— Так. Відповідно калорійність норми №1 становить 4335 ккал, а калорійність норми в АТО — 4800 ккал. Усім категоріям військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, до основної норми №1 — загальновійськова — на добу додатково видається: печиво — 50 г, м’ясо — 125 г (загалом 375 г), масло — 20 г, молоко незбиране — 100 г, молоко незбиране згущене з цукром — 20 г, яйця — 3 штуки (загалом на тиждень 5), цукор — 10 г, чай — 1 г з урахуванням можливостей зберігання продуктів, що швидко псуються та замінюються на консервовані.

Крім того, на кожного військовослужбовця щодень видається 1,5 л води питної бутильованої незалежно від пори року. Це пов’язано з тим, що бійці в зоні АТО постійно перебувають у польових умовах та виконують специфічні завдання.

Записали Сергій ВОРОНКОВ,

Ігор ПАРУБСЬКИЙ,

Роман ВУС

Схожi записи: