«Я навіть уявити собі не могла, що колись мені доведеться танцювати для брата на війні»

У 72-й механізованій бригаді служить рідний брат артистки балету Валентини Стеценко В’ячеслав. До мобілізації він закінчив хореографічне училище, працював з дітьми ансамблю «Сонечко». Безпосередньо в приміщенні ансамблю йому й вручили повістку.

— Після того, як він мобілізувався, я вже двічі з ним зустрічалася, — розповідає Валентина. — Спочатку це було під час нашого концерту в Яворові. Брат проходив навчальні збори на полігоні, і керівництво надало мені транспорт, щоб я його відвідала. А вдруге зустрілися, коли наш ансамбль два тижні давав концерти в зоні АТО. Один з виступів був саме неподалік того населеного пункту, де базується частина В’ячеслава.

Будь-якому артисту приємно виступати перед бійцями. А якщо серед глядачів є твій брат — емоції просто переповнюють. До того ж В’ячеслав ще жодного разу не бачив, як сестра танцює у складі армійського ансамблю.

— Я навіть уявити собі не могла, що колись мені доведеться танцювати для брата на війні, — продовжує Валентина. — Під час фінального виходу ведуча концерту зі сцени оголосила, що серед глядачів знаходиться мій брат. Слава вибіг на сцену і обійняв мене. Я в національному українському костюмі з віночком, а він у польовій формі! Були нескінченні овації. Таке не забувається…

Схожi записи: