Жити з людьми, які пройшли війну, необхідно вчитися

 Квітень 22, 2016

5444_p_11_img_0001Родина має бути готовою до того, що воїн повертається із зони бойових дій дещо іншою людиною

Наша країна зіштовхнулася з реальністю війни, яка назавжди змінює життя всіх, хто брав у ній участь. Досить часто бійці із зони АТО «привозять передову» додому. У них можуть з’являтися жахіття, ненависть до оточуючих, страх від звичайного шуму тощо. Воїнам, які тривалий час виконували бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції, необхідна адаптація, а інколи й заново пристосовуватися до мирного життя. Для когось цей період проходить швидко й безболісно, для інших — складно і навіть драматично… Відома приказка, що час лікує, у випадку з війною може не спрацювати. Необхідно своєчасно звертатися до кваліфікованих лікарів-психологів. На жаль, у нашій державі суспільство не звикло звертатися до таких лікарів, хоча в Україні є чимало спеціалізованих центрів, які безкоштовно надають психологічну допомогу.

Так, за сприяння громадської організації «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій» було створено центр травматерапії «Повернення», спеціалісти якого надають допомогу демобілізованим, комісованим, пораненим, переселенцям, волонтерам, жінкам та матерям військових і родинам загиблих.

— Нещодавно нам зателефонував один військовий і сказав: «Оксано, я приїду, буде літо, й ми посмажимо шашлик». Виявляється, що боєць знаходився на блокпосту саме в той час, коли їх почали обстрілювати. Це був дзвінок, який військові використовують у критичній ситуації для того, щоб отримати підтримку. Ізраїльські фахівці нам розповідали, що людина звертається до психолога тоді, коли її страждання перевищують сором чи страх спілкування з лікарем, — зазначає психотерапевт центру «Повернення» Оксана Хмельницька.

Моя знайома Ольга, чоловік якої військовослужбовець та зараз знову перебуває в АТО, розповіла, що найважчий період не той, коли він на війні, а той, коли повертається зовсім іншою людиною.

— У цей період на межі нервового зриву перебувають усі. Коли він був там, я рахувала дні та мріяла якнайшвидше знову побачити Сашка. Але ейфорія від того, що рідний повернувся, дуже швидко минула. Почалися сварки, агресія, небажання спілкуватися, інколи навіть ненависть та багато іншого, — розповідає Ольга.

На думку фахівців, дружинам, батькам та рідним необхідно вчитися жити з людьми, які пройшли війну. Одній людині з цим надзвичайно складно впоратися, тому не варто цуратися допомоги психологів.

— Чесно, мені дуже важко було наважитися піти до психолога. Але після розмови з фахівцем з’явилося таке полегшення, наче скинула якийсь тягар, — говорить Ольга.

Зараз чоловік і дружина знову далеко одне від одного. Але Ольга вже знає, як треба буде себе поводити з коханим, коли він повернеться додому.

Новим напрямом роботи волонтерів стала турбота про дружин військовослужбовців, які виконують завдання в зоні проведення АТО. Зокрема, вони створюють у соціальних мережах групи, в яких спілкуються з жінками, дають безкоштовні поради та консультації. Деякі з цих груп переносяться з онлайн-площини в реальне життя. Так, у Житомирі психологи-волонтери організували курси для дружин військовослужбовців. На заняттях жінки не лише знаходять нових друзів, а й відновлюють свої душевні сили за допомогою техніки йоги, медитації та малювання.

На думку фахівців, жінки без чоловічої підтримки зіштовхуються з багатьма труднощами, і для того, щоб не замкнутися в собі, їм потрібна допомога суспільства. Тож такі курси є надзвичайно важливими для кожної жінки, чиї рідні воюють на Сході.

Олена КРУГЛЄНЯ

Схожi записи: