Внутрішні «фронти» Росії

 Березень 28, 2016

5440_p_12_img_0001Згідно з нещодавніми прогнозами експертів американської компанії Stratfor,  2016 року Росії загрожують масові протести по всій території країни,  причиною яких буде передусім складне економічне становище у країні

Американські аналітики вважають, що напередодні парламентських виборів у вересні цього року Кремль буде боротися з опозиційними силами та їхніми лідерами, щоб не допустити формування організованого руху протестів.

На переконання експертів незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел», реалізація негативних зовнішніх сценаріїв, зокрема подальше падіння ціни на нафту, призведе до входження економіки Російської Федерації у фазу нової системної кризи із катастрофічними соціальними наслідками, оскільки уряд Росії не зможе забезпечити затверджені на 2016 рік макроекономічні показники бюджету.

Фахівці переконані, що державний бюджет Російської Федерації на 2016 рік, розроблений відповідно до ціни на нафту у 50 доларів за барель і курсу 63,3 рубля за 1 долар США, вже зараз досяг дефіциту рівня 30%. Водночас відмова Кремля від скорочення бюджетних видатків може призвести до спустошення Резервного фонду країни вже до кінця поточного року. Більш того, прогнозоване більшістю іноземних експертів утримання ціни на нафту в найближчі рік-два на рівні 25–40 доларів США за барель загрожує РФ дефолтом за внутрішніми зобов’язаннями, включенням Центробанком Росії друкарського верстата і повторенням кризи 1998–1999 років напередодні нового виборчого циклу.

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

5440_p_12_img_0002Віце-президент Незалежного аналітичного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел», кандидат військових наук генерал-лейтенант запасу Юрій РАДКОВЕЦЬ:

— У російської влади звужується, а фактично — відсутній, ефективний інструментарій протидії кризовим явищам в економіці. Крім того, національна економіка входить у фазу затяжного спаду, який, у разі збереження санкцій та низьких цін на нафту, може тривати впродовж найближчих кількох років. Водночас навіть у довгостроковій перспективі поточна модель російської економіки не зможе забезпечити відновлення потенціалу РФ, який вона мала до початку російсько-українського конфлікту, а технологічне відставання від країн Заходу буде неможливо усунути навіть у довгостроковій перспективі.

Ще не так давно кремлівська влада заявляла, що девальвація рубля знову стане для Росії економічним драйвером. Але реальність виявилася зовсім іншою. Ослаблення рубля дестабілізує найважливіші галузі економіки, що втрачають фінансові ресурси. Слабкий рубль разом із високими ставками на кредити пригнічує виробництво інвестиційних товарів і розвиток інфраструктури, що негативно впливає на інвестиційну активність і ВВП. Якщо ж влада зважиться на адресну підтримку проблемних галузей, то це призведе до різкого підвищення рівня інфляції.

Окрім того, досвід 2014–2015 рр. свідчить, що в умовах реалізації мілітаристсько-імперського зовнішньополітичного курсу вище керівництво Росії неспроможне забезпечувати реалістичне стратегічне планування і прогнозування.

5440_p_12_img_0003Агресивні дії на Сході України та в Сирії завдають країні чималих збитків. Оскільки Кремль вперто не визнає присутність регулярних військ РФ на Донбасі, можна казати лише про витрати РФ у Сирії. Зокрема, за офіційними даними Кремля, сирійська кампанія обійшлася Росії у 33 млрд. рублів.

При цьому експерти стверджують, що дана сума за мірками великомасштабних військових операцій «невелика». Для порівняння: один день великих навчань російської армії на кшталт «Центр-2015» поки що обходиться РФ дорожче одного дня війни в Сирії.

Основні витрати РФ в Сирії були пов’язані із забезпеченням поставок палива і озброєнь для авіаційної техніки, які здійснюються за допомогою великих десантних кораблів і військово-транспортної авіації.

Політика імпортозаміщення також не дала очікуваних результатів, а діяльність у Росії іноземного бізнесу з країн, котрі не долучилися до санкцій, не призводить до отримання будь-яких вагомих переваг, які б дозволяли розширювати їхню частку на російському внутрішньому ринку.

Деградація російської економіки призводить до втрати Росією в очах її союзників за проектами ЄАЕС та ОДКБ статусу «держави-донора». Зважаючи на це, впродовж грудня 2015 р. — січня 2016 р. до табору країн-скептиків (Казахстан, Білорусь) приєднався й Киргизстан.

В умовах очікуваного загострення соціально-економічної кризи Кремль продовжує системно контролювати суспільно-політичні процеси, передусім з підготовки до проведення контрольованої парламентської кампанії за принципом «без несподіванок».

При цьому посилюється вплив соціально-економічних загроз для стабільності режиму В.Путіна на ситуацію в його оточенні. Зокрема, відносинам у середовищі так званих «силовиків» притаманні посилення відчуженості, підозрілість та недовіра, що ускладнює процес вироблення ними консенсусних рішень. Такі настрої виникли через побоювання керівників силових відомств того, що В.Путін на тлі триваючої трансформації його психологічно-емоційного стану може перейти до реалізації сценарію «зачистки ненадійних». У цьому контексті вони насторожено сприймають дії президента РФ у напрямку гарантування лояльності до нього з боку глави Чечні, що дедалі більше нагадують банальний підкуп Р. Кадирова. Нові лінії конфліктів виникли й через раптові смерті представників вищого офіцерського складу РФ, передусім начальника ГРУ ГШ ЗС РФ генерал-полковника І. Сергуна.

Водночас соціологічні центри Росії констатують, що формується стійка тенденція до погіршення соціального самовідчуття росіян та нарощування потенціалу протестних настроїв. Експерти звертають також увагу на публічні прояви регіонального сепаратизму внаслідок демонстрації главами Татарстану та Якутії своєї незгоди рухатись у фарватері курсу Кремля на «розірвання відносин з Туреччиною», а провідні політичні діячі Татарстану відкрито виступають проти перейменування посади президента республіки відповідно до федерального закону, яке мало б відбутися до 1 січня 2016 року. Ускладнюється ситуація і в середовищі мусульманського духовенства.

Найбільшу загрозу стабільності режиму В. Путіна, за оцінками прокремлівських експертів, становитиме не нарощування трудової протестної активності, а наростання міжнаціональної напруженості на території Росії. При цьому військове втручання Російської Федерації у конфлікт у Сирії, що загострило відносини РФ із провідними країнами сунітського мусульманського світу, насамперед Саудівською Аравією та Туреччиною, може стати додатковим каталізатором зростання загрози виникнення міжнаціональних конфліктів у Росії.

Підготував Вадим КОВАЛЬОВ

Схожi записи: