У Криму «нічого ловити», якщо ти не чиновник

 Березень 23, 2016

yahta-v-krymuПісля приєднання Криму до Росії в багатьох кримчан дійсно були феєричні настрої, великі очікування і радість від «повернення додому». Але чимало мешканців півострова, як і один мій добрий знайомий — кримчанин, з яким свого часу ми навчалися у Дніпропетровському військовому училищі, не поділяли таких емоцій, бо добре розуміли, що там буде не так солодко, як декому здається.

Ще два роки тому населення Криму ділилося на дві частини: тих, у кого є квартири, котрі вони здають влітку (самі при цьому живуть у сараях), щоб спокійно пережити зиму; і тих, у кого квартир немає, тож вони змушені працювати на місцевих підприємців різного калібру, які своєю чергою теж заробляли виключно на туристах влітку.

У результаті безпрецедентних подій, головними дійовими особами яких були «зелені чоловічки», Крим залишився без життєво необхідних туристів.

Окрім двох основних категорій населення, що належать до працівників «туристичного бізнесу», у Криму є велика «армія» чиновників, поліцейських, військових, прокурорів, суддів, які отримують зарплату з бюджету. Зарплата, наприклад, дільничного поліцейського становить 30–40 тисяч рублів (це близько 400–550 доларів США). Мінімальна пенсія — 7–8 тисяч рублів, а у військових пенсіонерів неофіцерського складу — 15–20 тисяч рублів. Загальна кількість пенсіонерів півострова сягає 700 тисяч осіб з 2,3 млн його мешканців.

Тримаються на плаву й робітники відомчих санаторіїв та деяких лікарень. Так санітарки отримують 7–8 тисяч рублів, а лікарі — 20 тисяч рублів.

При цьому багато молодих людей у пошуках гідної освіти та подальшого працевлаштування вимушені їхати на материк, адже для них перспективи на півострові, на переконання сотень тисяч вимушених переселенців, зараз немає.

Вадим КОВАЛЬОВ

Схожi записи: