Бундесвер проти «Сіменс»

 Березень 16, 2016

5439_p_14_img_0001Розмір зарплати та потужна система соціальних гарантій військовослужбовців армії ФРН, роблять професію військового однією з найбільш конкурентних на ринку праці цієї країни

Чи може військова служба бути такою ж привабливою на ринку праці, як робота фахівців з ІТ-технологій, які входять до топ-10 найбільш високооплачуваних в Європі і є лідерами за рівнем зарплати в Україні? В нашій країні, на жаль, поки що ні. А от в Німеччині створені такі умови, коли потенційні призовники замислюються, обираючи між професією військового і програміста. І йдеться не лише про рівень грошового забезпечення, яке, до речі, в німецького солдата лише трохи нижче за зарплату айтішника. Уряд Німеччини та керівництво Бундесверу створили таку систему соціального захисту військових, яка дозволила німецькій армії залучати на службу найкращих громадян. Для ознайомлення з нею до Німеччини періодично приїжджають представники різних країн НАТО, зокрема США, Норвегії тощо.

Окреме місце в цій системі займає професійна адаптація військовослужбовців після їхнього звільнення. Саме про цю програму ми розповімо нашим читачам.

Після скасування 2011 року загального військового обов’язку військовослужбовці збройних сил Німеччини поділяються на такі категорії: професійні військові (свого часу в нашому війську їх називали кадровими), військовослужбовці контрактної служби та військові, які проходять альтернативну службу.

Ті військовослужбовці, які проходять службу на професійній основі, звільняються у відставку по досягненні 65-річного віку і отримують пенсію. «Контрактники», а до цієї категорії належать як солдати з сержантами, так і офіцери, укладають з оборонним відомством контракт на термін не менше чотирьох років.

— Оскільки військовослужбовці служби за контрактом укладають угоду на певний період, а потім можуть звільнитися, не отримуючи пенсії, саме вони є головним об’єктом турботи з боку держави щодо набуття цивільної професії та їхньої належної реінтеграції до ринку праці після завершення служби в армії. Це загальний принцип діяльності соціальної держави, — говорить старший державний службовець Міністерства оборони ФРН Ріхард Кох.

У Німеччині впевнені, що ефективна система професійного розвитку також сприяє підвищенню привабливості армії як працедавця і безпосередньо впливає на процес набору нових солдатів. Адже для того, щоб спонукати потенційних кандидатів до проходження служби, майбутньому солдату необхідно продемонструвати, що його очікує після звільнення.

— Армія Німеччини — високотехнологічна, тому потрібно, щоб до війська приходили не просто солдати, які не змогли влаштуватися на роботу в цивільному секторі, а щоб це були люди, які мають високий рівень розвитку, — продовжує Ріхард Кох. — Тому, щоб конкурувати на ринку праці зі сферою бізнесу і, наприклад, такими гігантами, як «Мерседес» або «Сіменс», керівництву оборонного відомства доводиться до дрібниць продумувати привабливу соціальну політику для військових.

З метою професійної адаптації до цивільного життя військовослужбовців, що звільняються зі служби за контрактом, оборонним відомством передбачається проведення індивідуальних консультацій, спільних планувань та індивідуальний супровід в усіх питаннях, пов’язаних з освітою та професійною підготовкою, підтримка в здобутті загальної та професійної освіти під час та після завершення військової служби. Фіналом такої діяльності має стати працевлаштування звільненого військового.

Індивідуальна консультація — перший і досить важливий крок до майбутньої адаптації. На цьому обов’язковому етапі визначається професійна мета кандидата, тобто його побажання та здібності. При цьому враховуються, зокрема, наявна шкільна та професійна освіта, військова підготовка та тривалість пройденої служби, вимоги на ринку праці. Консультант разом із солдатом розробляє довгостроковий план, на підставі якого надаються послуги з професійного розвитку. Щороку такі консультації проводяться з 12-ма тисячами військовослужбовців, що звільняються.

— Наприклад, під час служби військовослужбовець отримав водійські права на вантажівку і планує після звільнення працювати водієм. У такому разі перепідготовка буде незначна. А якщо він був артилеристом, а хоче працювати економістом? Тут уже програма стане більш тривалою, — говорить Ріхард Кох.

За згаданим планом військовослужбовець може пройти освітній курс і отримати диплом про загальну або професійну освіту, залучатися до заходів з підвищення кваліфікації або пройти курси загального характеру, наприклад, з вивчення іноземної мови тощо. Професійна підготовка охоплює весь спектр спеціальностей, які існують в Німеччині, — від кухаря і до фахівця з високих технологій чи топ-менеджера. Пройти програму навчання для подальшого працевлаштування можуть і ті, хто отримав поранення та каліцтва у бойових діях за межами Німеччини. За бажання солдат може брати участь у заходах з професійного розвитку вже під час служби, наприклад, у вихідні дні, у відпустці або у вільний від служби час. Водночас навчання в університеті чи інституті за рахунок держави стає доступним для військовослужбовця тільки після 12-річного терміну перебування в армії.

Примітно, що відповідно до закону по завершенні 4-річного терміну служби звільненому військовому протягом певного часу (від 12 до 60 місяців у залежності від вислуги) виплачується так звана перехідна допомога. Розмір цієї щомісячної виплати становить 75 відсотків від грошового утримання, яке військовослужбовець отримував під час перебування у збройних силах. А в разі участі у програмі професійного розвитку допомога виплачується в розмірі 100 відсотків. Якщо говорити про конкретні цифри, то варто згадати, що середня зарплата солдата німецької армії становить 1600–2000 євро, сержанта 2500–3000 євро, молодшого офіцера — 4500 євро.

За офіційною статистикою, 94 відсотки військовослужбовців, які пройшли професійну адаптацію, у підсумку працевлаштовуються і доводять у такий спосіб ефективність цієї системи, як і всієї соціальної програми Бундесверу в цілому.

Роман ТУРОВЕЦЬ

Схожi записи: