Морок російського «агітпропу», або про інформаційне сміття з Кремля…

 Грудень 24, 2015

5428_p_09_img_0001Протягом року російська пропаганда доволі агресивно поводилася в інформаційному просторі нашої країни, намагаючись досягти відразу кількох цілей у контексті агресії, яку здійснює проти нашої країни нинішній кремлівський режим. Однак професійний рівень окремих представників цих нащадків «справи Геббельса» виявився таким низьким, що їхні деякі «витвори» нічого, крім посмішки, не викликають. Причому як в Україні, так і у тверезомислячих росіян. Минулорічні історії з розіп’ятими хлопчиками, рабами та винищеними снігурами їх так нічого і не навчили. Перелік російських «витворів пропагандистського мистецтва» має продовження. Тож пропоную такий собі рейтинг цьогорічних пропагандистських дурощів Кремля…

Беззаперечним лідером, своєрідним хітом «фейків» російської «інформаційної» кухні, безперечно, стала поширена 8-го вересня нинішнього року багатьма російськими та українськими засобами масової інформації (ЗМІ) заява голови російського слідчого комітету Олександра Бистрикіна про нібито «доведену» участь нинішнього Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка у війні в Чечні на боці чеченських повстанців проти російських військ у 1994–1995 роках (так звана Перша чеченська війна) та його безпосередню участь у той же час у катуваннях та розстрілах російських військовополонених.

Йшлося про два збройні зіткнення між російськими військами та повсталими чеченцями 31-го грудня 1994-го й у лютому 1995-го року в місті Грозний, де нібито пан Яценюк особисто брав участь у складі «карального загону українських націоналістів». Більше того, Бистрикін у своїй гучній заяві навіть договорився до того, що нинішній український Прем’єр-міністр був навіть за свої військові подвиги …нагороджений особисто Джохаром Дудаєвим орденом «Честь нації».

Що прикметно, суворий російський «слідчий прокурор», роблячи такого роду заяви, навіть ні на хвилину не замислився над рівнем ідіотизму основного їхнього змісту. Цьому йолопу навіть на думку не спало, що у вказані роки (середина 90-х років минулого століття) пан Яценюк тільки-но закінчив середню школу і вступив на юридичний факультет Чернівецького державного університету імені Ю. Федьковича. Тому жодним чином потрапити в зону бойових дій у сусідній державі, зовсім не маючи жодних військових навичок, просто не міг…

Звісно, це російське «вкидання» викликало в інформаційному просторі обох держав просто «вибух» та своєрідну істерику. З недолугого російського прокурора не кепкував тільки лінивий — від фото-жаб в Інтернеті до солідних та серйозних видань обох країн.

Другим за недолугістю «фейком», безперечно, став сюжет новин російського телеканалу «Россия», датований 12 січня 2015 року, про нібито розробку українською політичною партією «Свобода» ескізу нової української банкноти у 1000 гривень… із зображенням Адольфа Гітлера.

Авторів сюжету зовсім не збентежило те, що принаймні 7 млн українців загинули у Другій світовій війні, переважна більшість яких саме воювали проти Третього рейху, фюрером (вождем) якого й був Адольф Гітлер. За цим блюзнірством російських так званих «журналістів» явно проглядалося не тільки їхнє незнання загальновідомих фактів історії, а й повний розпад та відсутність у них бодай мінімуму морально-етичних норм. Вони навіть не усвідомили всю парадоксальність та абсурдність свого повідомлення.

Третє місце нашого рейтингу впевнено посіла газета «Севастопольская правда» з феєричним дописом про «українські диверсійно-розвідувальні групи», які нібито розповсюджують на території окупованого Криму браковані пазли та кросворди на «патріотичну тематику», наприклад, із зображенням президента РФ Путіна. Мовляв, пенсіонери та «патріотично налаштовані громадяни» (зрозуміло, Російської Федерації) складаючи та розгадуючи ці головоломки стикаються із тим, що часто там бракує одного елемента або кросворд навмисно невірно складений. І це нібито завдає шкоди їхньому здоров’ю, мало не доводить до гіпертонічного кризу через хвилювання.

На думку автора допису, таким чином українські спецслужби «демонструють своє звіряче обличчя», навмисно шкодять здоров’ю проросійських кримчан, словом, у такий спосіб «мстять» за втрату Криму.

За повідомленням проросійського активіста з Криму, якогось Михайла Ганецького, який, власне, і поширив у мережі Інтернет цей «шедевр» друкованої журналістики, від якого тхне застарілими штампами ще радянського агітпропу, стосовно цього нібито «прокурором Криму», «славнозвісною» пані Поклонською, відкрито карну справу.

Важко навіть уявити, який морок та каша замінили мізки в головах проросійських журналістів Криму та їхніх читачів, які їм довіряють. Іноді здається, що вони існують у якомусь викривленому або паралельному світі, де чорне — то біле, і навпаки.

Наступне, четверте, місце посів особисто Президент РФ Путін із своєю, заявою про «беззахисний та мирний російський бомбардувальник», який було «необов’язково збивати» турецьким ВПС після того, як він відбомбився (або збирався відбомбитися) по селищам мирних туркоманів (народність, що живе в Сирії поблизу з Туреччиною) і при цьому порушив турецький кордон.

Цей парадоксальний вислів російського лідера також, завдяки зусиллям російських ЗМІ, набув широкого розголосу у світі і отримав цілий шквал «схвальних» коментарів широкого загалу світової громадськості.

Пан Путін та його підлеглі пропагандисти нічого дивного у словосполученні «беззахисний російський бомбардувальник» так і не вгледіли. Залишається тільки здогадуватись, які ще парадоксальні та дивні кроки здійснить у словотворенні Путін, публічно виправдовуючи свою агресивну зовнішню політику.

П’яте місце нашого рейтингу пропонуємо «інформаційному порталу» проросійського спрямування «Горловка сегодня» із повідомленням про «героїчне відбиття» військами ДНР нібито наступу ЗС України та «міжнародних найманців» на багатостраждальну Горлівку.

У повідомленні від 9 грудня нинішнього року наводяться слова «командира армії ДНР», такого собі пана на прізвисько «Железный», який розповів, що «доблесні» ополченці відбили напад підступної української армії, до складу якої входять «міжнародні найманці». Більше того, «бійцям ДНР» вдалося відкинути українські підрозділи «на другу лінію», а у захоплених українських «бліндажах» вони нібито знайшли прапори США, Європейского Союзу та чомусь… Австралії. На підтвердження своїх «правдивих» слів ватажок бойовиків продемонстрував журналістам російського телеканалу ОРТ та шокованим такою відвертою брехнею представникам ОБСЄ новенькі та чистенькі прапори вказаних країн та організацій разом із прапором України, чомусь запханим у польський чобіт…

Ані вбитих та поранених українських солдатів та найманців, ані міфічних «бліндажів» цей персонаж не продемонстрував. Цікаво, що ця «правдива розповідь» пана «Железного» дійсно відзначалась майже «залізними» аргументами щодо участі «бандерлогів» з усіх вказаних країн (дослівний вислів) саме такої якості, причому у розмові з офіційними представниками саме цих країн (ОБСЄ). З таким же успіхом він міг продемонструвати, наприклад, японський або бразильський прапори, як «беззаперечний доказ» участі громадян саме цих країн у війні на Донбасі.

Звичайно, наведений перелік доробок російського агітпропу щодо збройного конфлікту на Сході нашої країни і загалом «миролюбної» політики РФ цим не вичерпуються. Його можливо продовжувати. Але, підсумовуючи, хочеться відзначити одну рису всіх цих «інформаційних шедеврів» — майже тотальну відсутність їхнього будь-якого дотику з банальною та простою логікою сприйняття та усвідомлення сучасною людиною навколишнього середовища. Залишається тільки здогадуватися, на кого цей «продукт» розрахований і яким є «образ мысли» у його творців.

Костянтин МАШОВЕЦЬ

Схожi записи: