Уроки, які ми засвоїли

 Грудень 3, 2015

5425_p_05_img_0001Свою чергову річницю Збройні Сили України відзначатимуть у непростих умовах. 2015 рік ми зустріли не лише у стані війни, а й у стані розпочатих, але не завершених реформ Збройних Сил України. Попередня (тимчасова) Воєнна доктрина не передбачала ведення бойових дій Збройними Силами України протягом більше 3-4 місяців. Під ці вимоги формувався комплект сил та засобів, закладалися запаси військово-технічного майна та боєприпасів. Доктрина, до речі, повністю корелювалася з такими документами інших країн, зокрема й країн НАТО та відповідала досвіду ведення бойових дій останніх десятиліть.

Але ворог вигадав нову війну — гібридну. Вона не є війною в класичному значенні. Вона — як низка окремих операцій, зв’язок між якими можуть помітити лише фахівці. Відверто кажучи, ні Україна, ні її Збройні Сили не були готові до цієї нової війни.

На невідповідність доктрини викликам, які кинула нам Російська Федерація, наклалися й вкрай низькі показники справності озброєння та військової техніки та застарілість більшості зразків, зокрема у високотехнологічному сегменті (РЕБ, зв’язок чи засоби розвідки). Причина відома: хронічне недофінансування армії протягом десятиліть. А, зважаючи на досить довгий період безгрошів’я, перші суттєві вливання в оборону виявилися не настільки ефективними, як очікувалося. Тому одночасно з переорієнтацією на вимоги нової для країни ситуації, доводилося ще й «по-пожежному» латати діри та усувати вузькі місця в усьому навколоармійському просторі.

Так, разом з розробкою нової доктрини та законодавчих і підзаконних актів тривала зміна організаційно-штатних структур військових підрозділів та органів військового управління, приведення комплекту сил і засобів до вимог, які диктували бойові дії, доведення штатної чисельності Збройних Сил до такої, яка б гарантувала відбиття збройної агресії, і, зрозуміло, постачання до війська нового та відремонтованого озброєння та військової техніки.

Протягом минулого року на доукомплектування підрозділів після відновлення надійшло понад

15 тисяч одиниць ОВТ. Ще майже 2,5 тисячі нових та модернізованих одиниць було поставлено держпідприємствами. Близько 30 тисяч одиниць бригади ремонтно-відновних органів та підприємств ОПК відновили безпосередньо в польових умовах. Ці та інші заходи дозволили підвищити рівень справності ОВТ на 50%.

Одночасно з розгортанням нових батальйонів та бригад до їхньої оргштатної структури вносилися зміни, які викристалізувалися під час активних бойових дій. Зокрема, в механізованих бригадах збільшилася питома вага артилерійських підрозділів, до штату були включені підрозділи БПЛА. До складу протитанкових підрозділів повернулися підрозділи, озброєні протитанковими керованими ракетами. Зенітні підрозділи були підсилені зенітними засобами ближньої дії. Спільно з цивільними організаціями безпосередньо в зоні бойових дій було запроваджено низку високотехнологічних новинок: взято в експлуатацію програмно-апаратний комплекс керування вогнем артилерії, артилерійської розвідки, аеророзвідки тощо.

Значних удосконалень зазнала й оргштатна структура високомобільних десантних військ. До штату аеромобільних частин було введено танкові та самохідні артилерійські підрозділи. Сформована нова бригада ВДВ, яка повністю готова до бойового застосування. Найближчим часом планується посилити всі аеромобільні бригади ударними підрозділами та довести їхню бойову спроможність до рівня десантно-штурмових.

Значним викликом для військового керівництва стало виведення з окупованого Російською Федерацією Криму особового складу ВМС. Майже все озброєння, військова техніка, ракети та інші боєприпаси, матеріально-технічні засоби залишилися на окупованій території. Тож відновлення Військово-Морських Сил треба було починати фактично з нуля. До честі буде сказано, що окрема бригада морської піхоти не лише створена та укомплектована, а й уже отримала бойове хрещення в зоні бойових дій у районі Маріуполя. До виведених з окупованої території та повернутих до строю 4 бойових кораблів та

7 катерів нещодавно додався новий артилерійський бронекатер типу «Гюрза».

Ще однією перемогою, попри численні нарікання, можна вважати проведення шести черг часткової мобілізації. Правду кажучи, намагання Російської Федерації через свої спецслужби та шпигунів зірвати процес подекуди завдавали нашим планам серйозної шкоди. Протистояти цьому було складно: військкомати знаходилися у стані реорганізації та укрупнення, тривало перенесення облікових документів, що не лише призводило до невідповідності обліку мобілізаційних ресурсів, а й часто до втрати таких даних.

Через відсутність на складах достатньої кількості бронежилетів та шоломів, одностроїв та іншого майна доводилося навіть коригувати кількість мобілізованих у кожній хвилі, аби промисловість встигала постачати війську бронезахист, форму одягу, аптечки, білизну для кожного мобілізованого.

Слід наголосити, що, ставши об’єктом агресії, Україна не залишилася сам на сам із ворогом. Західні партнери підтримали нас не лише на дипломатичному та економічному рівнях. До нас було спрямовано новітню техніку та фахівців для тренування наших військовиків. На полігонах в Україні та за кордоном проводилися міжнародні навчання, під час яких цілі підрозділи опановували кращі західні стандарти. Звичайно, нам теж було що показати, адже наша армія гартувалася в умовах новітньої війни. Наші воїни здійснювали рейди, форсували річки, утримували важливі рубежі, об’єкти та опорні пункти під вогнем противника, засвоювали науку фортифікації під артилерійськими обстрілами, штаби функціонували в умовах, які не давали права на помилку.

А ще проведення мобілізаційних заходів у таких масштабах виявило невідповідність нормативно-правової бази вимогам сьогодення. У «пожежному порядку» вносилися зміни до численних законів та нормативних актів.

На основі набутого під час бойових дій на Сході України досвіду та з урахуванням останніх тенденцій ведення сучасної війни подальше реформування Збройних Сил України планується здійснити у два етапи. Під час першого — до 2017 року — відбуватиметься оптимізація та реорганізація за видами Збройних Сил, а також розвиток Сил спеціальних операцій та високомобільних десантних військ відповідно до стандартів НАТО. Період до 2020 року буде присвячений досягненню сумісності українського війська зі збройними силами країн-членів НАТО. Реалізація цих заходів дозволить у перспективі не припускатися минулих помилок. З урахуванням постійної загрози з боку РФ наші Збройні Сили будуть спроможні створювати оперативно-стратегічні угруповання, здатні вести довготривалі операції. Для цього ж планується створити стратегічні резерви та необхідні обсяги непорушних запасів озброєння та військової техніки, ракет і боєприпасів, інших матеріально-технічних засобів. Бойовий склад Збройних Сил дозволить забезпечити прикриття всіх загрозливих напрямків. Нарощення бойових спроможностей Повітряних Сил дозволить прикривати дії угруповань Сухопутних військ одразу на кількох напрямках. Військово-Морські Сили матимуть можливість повноцінно забезпечувати протидесантну оборону українського морського узбережжя.

Начальник Генерального штабу —

Головнокомандувач Збройних Сил України

генерал армії України Віктор МУЖЕНКО

Схожi записи: