Закон про декомунізацію не забороняє носити бойові та інші нагороди радянських часів

 Листопад 20, 2015

5423_p_13_img_0002Ветеранів війни, військової служби, інших громадян хвилюють питання, як декомунізація позначиться на нагородах, вручених у роки радянської влади. Зокрема, тих, яких вони удостоєні в роки Другої світової війни. Як зазначив радник голови Українського інституту народної пам’яті Олександр Зінченко, ці категорії наших громадян можуть не хвилюватися. Стаття 4 закону про декомунізацію не забороняє їм носити бойові та інші нагороди радянських часів. Адже носіння їх не є пропагандою комуністичного режиму. Окрім того, заборона не поширюється на п’ятикутну зірку, комуністичну символіку на нагородах, вручених до 1991 року та впродовж 1991–2015 років у зв’язку з річницями подій Другої світової війни.

Закон також забороняє тривожити могили загиблих радянських воїнів. Його дія не поширюється також на комуністичну символіку в експозиціях музеїв та виставок, наукових дослідженнях та підручниках, під час історичної реконструкції подій радянської доби, колекціонування її символів. Не підлягають забороні комуністична символіка на документах, прийнятих або виданих до 1991 року, зображення, пам’ятники та цитати радянських діячів, пов’язаних із розвитком науки та культури в Україні.

У законі про декомунізацію я не знайшов положення про заборону подальшого використання в назвах військових частин, вищих навчальних закладів, установ почесних найменувань, їхніх нагород, гвардійських звань. Навпаки, у ньому зазначено, що заборона не поширюється на оригінали бойових знамен. Але вже знаю випадки, коли деякі колективи позбавилися таких символів бойової слави, як назви орденів, почесних найменувань військових частин, вишів, установ. Як це сталося? Можливо, поспішили відрапортувати про виконання закону. Або ж, як то кажуть, перегнули палицю. Адже нова справа не завжди обходиться без перекосів.

Окрім того, варто зазначити, що в Указі Президента України Петра Порошенка «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки» йдеться і про героїзм українців у боротьбі проти нацистської Німеччини під час Другої світової війни.

Багатьох громадян також хвилює, чи не доведеться їм викладати кревні на заміну низки документів у зв’язку зі зміною назв вулиць, населених пунктів. За матеріалами Українського інституту національної пам’яті, основні витрати припадуть на виготовлення табличок на будинки і знаків на автошляхах. Їхня заміна відбудеться планово за рахунок коштів місцевих бюджетів, що надаються на благоустрій. А от від пересічних громадян закон не вимагає негайної зміни паспортів. Також залишаються чинними документи на продаж, дарування, передачу у спадок чи переоформлення майна, земельні ділянки із старими назвами населених пунктів та вулиць. Такі перейменування не стануть підставою і для перереєстрації транспортного засобу і внесення змін у техпаспорт. А от юридичним особам доведеться вносити зміни до статуту, але ця процедура переоформлення документів для юридичної особи буде безкоштовна. Окрім того, всі державні органи мають приймати на розгляд документи із новими та старими назвами, а в державних реєстрах певний час вони співіснуватимуть.

Тож можна сказати, що закон про декомунізацію жодним чином не позначиться на правах людини, отриманні нею, наприклад, субсидії, медичної допомоги, на здобутті освіти, участі у виборах, громадському житті. Отже, через зміну старих символів, переосмислення минулого ми подолаємо шлях до набуття нових суспільних цінностей, розбудови демократичної держави.

Володимир ЧІКАЛІН

Схожi записи: