Харківському університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба —85 років!

 Листопад 12, 2015

5422_p_04_img_0001За багаторічну історію ХУПС підготував близько 130 тисяч офіцерів, професійних сержантів та цивільних фахівців

Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (ХУПС) нині готує фахівців тактичного рівня за всіма основними напрямами і спеціальностями для Повітряних Сил, армійської авіації та протиповітряної оборони Сухопутних військ і військовослужбовців для інших родів військ.

Історія цього видового вишу розпочалася 12 листопада 1930 року із заснування в Чугуєві 9-ї військової школи льотчиків та льотчиків-спостерігачів.

Університет став правонаступником двох військових академій та дев’яти вищих військових училищ. Серед них:

Харківська військова інженерна радіотехнічна академія ППО ім. Л.О. Говорова;

Військова академія ППО Сухопутних військ ім. Василевського;

Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ ім. М.І. Крилова;

Київське вище зенітне ракетне інженерне училище;

Полтавське вище зенітне ракетне командне училище;

Харківське вище військове авіаційне училище льотчиків ім. С.І. Грицевця;

Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків;

Луганське вище військове авіаційне училище штурманів;

Харківське вище військове авіаційне училище радіоелектроніки;

Харківське вище військове авіаційне інженерне училище;

Київський інститут Військово-Повітряних Сил.

Серед випускників ХУПС 579 Героїв Радянського Союзу, з яких 28 були удостоєні цього високого звання двічі, а маршал авіації Іван Кожедуб став тричі Героєм Радянського Союзу (за 1941–1945 роки Іван Микитович здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях він збив 62 літаки противника). Серед вихованців цього вишу також 27 льотчиків-космонавтів та чотири колишні Міністри оборони.

На жаль, у новітню історію видового вишу навіки увійшли й 26 його випускників, які загинули в зоні проведення АТО на території Луганської та Донецької областей, відстоюючи незалежність та суверенітет України.

5422_p_04_img_0002За словами начальника ХУПС генерал-майора Андрія Алімпієва, нині в університеті навчається близько 5000 юнаків та дівчат.

До речі, кількість юних романтиків військової служби через воєнні події на Донбасі не зменшилася, а навпаки — зросла, про що свідчить конкурс під час вступних кампаній 2014 та 2015 років. Так, цьогоріч до лав університету вступило близько тисячі юнаків та дівчат. Конкурс серед абітурієнтів в університеті становив у середньому три особи на одне місце. Традиційно очолював рейтинг льотний факультет, де конкурс становив 10 осіб на одне курсантське місце. Також рекордом 2015 року була кількість дівчат-абітурієнтів — близько 100 осіб, що вдвічі більше, ніж 2014 року.

Серед курсантів-першокурсників — понад 150 учасників антитерористичної операції на Сході нашої країни. 10 із них відзначені державними нагородами.

Загалом понад 200 осіб постійного складу університету є учасниками бойових дій і зараз передають свій досвід курсантам та студентам.

Серед них і начальник кафедри психології та педагогіки ХУПС, кандидат психологічних наук, доцент, полковник Юрій Широбоков, начальник факультету протиповітряної оборони Сухопутних військ полковник Геннадій Левагін, заступник начальника льотного факультету підполковник Михайло Кузнецов та інші офіцери-наставники.

— На нашому факультеті є декілька офіцерів-викладачів, які за власним бажанням побували у відрядженні в зоні АТО. Знаєте, їхній авторитет серед курсантів чи не найбільший. Свій практичний досвід старші наставники поклали в основу вдосконалення навчальних дисциплін, тож рівень підготовки вартових неба помітно зріс. Також до нас часто приїздять випускники факультету-учасники АТО. Їхні погляди на алгоритм дій підрозділів під час бою ми ретельно вивчаємо і узагальнюємо. Переконаний, за останні півтора року видовий виш суттєво підвищив рівень підготовки майбутніх офіцерів, — розповів начальник факультету протиповітряної оборони Сухопутних військ учасник АТО, кандидат технічних наук, доцент полковник Геннадій Левагін.

Досвід проведення АТО знайшов відображення в навчальних програмах вишу. У підготовці майбутніх офіцерів дедалі більше значення приділяють практичним заняттям з курсантами на полігонах та аеродромах.

5422_p_05_img_0002Як відомо, бойові стрільби та польоти потребують значних фінансових та ресурсних витрат. Тому велику увагу тут надають впровадженню в навчальний процес сучасних тренажерних систем і комплексів.

ХУПС здійснює освітню діяльність з підготовки військових льотчиків, штурманів, фахівців з бойового управління авіацією, зенітних ракетних військ, радіотехнічних військ, інженерно-авіаційного забезпечення, автоматизованих систем управління та наземного забезпечення польотів авіації, комп’ютерних наук і інформаційних технологій, метрології, енергетики.

Прикладом активного введення новацій у систему підготовки офіцерів стало розгортання двох сучасних тренажерів навчально-тренувального літака типу Л-39 «Альбатрос» (ТКС-Л-39). Симулятори польотів розміщені й на льотному факультеті в Харкові, і за місцем практичних польотів курсантів у Чугуєві. Нове обладнання тренажерів дозволяє відпрацьовувати 100% підготовчих вправ, не менше 85% основних завдань з пілотування та майже стільки ж вправ з бойового застосування та дій в особливих умовах польоту.

Ще на етапі розробки тренажера літака типу Л-39 «Альбатрос» у його випробуваннях брали участь льотчики-інструктори та викладачі інженерно-технічного складу льотного факультету ХУПС.

Кілька років тому в університеті ввели в дію навчально-тренувальний комплекс вертольота Мі-8МТВ (НТКВ МІ-8МТВ). Цю розробку фахівців НВО «АВІА» з міста Кременчук розмістили у трьох спеціальних класах й вона неабияк сприяла підвищенню рівня підготовки вертолітників і фахівців інженерно-технічного профілю.

Для закріплення теоретичних знань та набуття «кожедубівцями» практичних навичок на базі навчально-авіаційної бригади, розташованої в Чугуєві, вже два роки успішно функціонує Центр забезпечення навчального процесу ХУПС. Кожен факультет має там власну польову навчальну і матеріально-технічну базу, сучасні зразки озброєння і техніки. Крім того, в новому структурному підрозділі спроектовано тактичне поле, інженерне містечко, топографічний майданчик, вогневу (штурмову) смугу, парашутне містечко тощо.

Курсанти навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» за 7 напрямами, 12 спеціальностями та 24 спеціалізаціями.

5422_p_05_img_0001Для майбутніх офіцерів радіотехнічних військ протиповітряної оборони зараз створюються тренажери, які виявляють повітряні цілі, визначають їхні координати та видають радіолокаційну інформацію. У воїнів-локаторників незабаром з’являться класні варіанти сучасних радіолокаційних станцій типу 5Н84А та інші тренажери, які забезпечують підготовку курсантів до роботи на сучасних автоматизованих системах.

Тим часом фахівці факультету зенітних ракетних військ та наукового центру Повітряних Сил активно виконують оперативно-тактичне завдання щодо створення автоматизованих робочих місць для тренажерної підготовки на засобах зенітного ракетного комплексу С-300П.

У цьому контексті варто сказати й про запровадження в університеті сучасної електронної бібліотеки з програмним забезпеченням «МОДЕЛ». Ця новинка надає можливість кожному курсанту, не виходячи з класів, самостійно знайти будь-яку інформацію з усього переліку навчальних дисциплін за його профілем підготовки.

Не таємниця, що підготовка військового льотчика обходиться державі значно дорожче за навчання майбутніх офіцерів інших спеціальностей. За приблизними підрахунками, на спеціальну підготовку льотчика-винищувача за п’ять років навчання витрачається близько 12–15 мільйонів гривень. Тому прискіпливість командування університету, викладачів, інструкторів, психологів та лікарів до курсантів саме льотного факультету цілком зрозуміла.

5422_p_05_img_0003У 2014–2015 роках проведено низку заходів щодо подальшого вдосконалення підготовки фахівців льотного і авіаційного профілю. З 2015 року в університеті вперше організовано проведення льотної підготовки курсантів на базі бойових військових частин армійської авіації. Для цього запроваджено підготовку молодших курсів на легкомоторних літаках типу ХАЗ-30, зокрема щодо виконання польотів на цивільних аеродромах за нормами міжнародної організації цивільної авіації ІСАО.

Для забезпечення високого рівня підготовки курсантів, студентів та сержантських кадрів в університеті є 9 факультетів за профілями навчання, майже 40 кафедр, Військовий коледж сержантського складу, науковий центр, центр мовної підготовки, центр імітаційного моделювання, інформаційно-обчислювальний центр та інші навчальні і наукові підрозділи.

Також з першого курсу курсанти-льотчики почали виконувати парашутні стрибки під час первинної військово-професійної підготовки. Раніше ці заходи проводилися на ІІ курсі. До того ж впроваджено виконання стрибків та польотів курсантами за фахом «Бойове управління польотами авіації», що до 2014 року не передбачалося.

Крім того, віднедавна льотна практика курсантів за спеціалізацією «Навігація та бойове застосування літальних апаратів» з виконанням навчально-тренувальних польотів здійснюється на літаку Ан-26Ш вже на 2-му році навчання, але в ролі штурмана екіпажу.

На випускних курсах курсанти льотного факультету після опанування навчально-тренувального літака Л-39 почали у повному обсязі вивчати теорію та експлуатацію бойових Су-24М та Іл-76МД, освоюють практичні польоти на машинах типу МіГ-29 тощо.

За словами командування ХУПС, такі зміни в підходах до льотної практики обумовлюються вимогами часу, подальшим просуванням на шляху розвитку і реформування нашого війська.

Олег ПЛАКСІЙ

Схожi записи: