Битва з військовою бюрократією в зоні АТО

 Вересень 15, 2015

5414_p_05_img_0001Робоча група Міноборони ефективно усуває проблеми тилового та соціального забезпечення військових частин та підрозділів безпосередньо в зоні АТО

Окремий інженерно-технічний батальйон, яким командує полковник Андрій Хохлюк, сформований недавно. Однак завдання, які підрозділ виконує в зоні проведення антитерористичної операції, не назвеш другорядними. Йдеться про інженерне облаштування лінії оборони.

Будь-якому військовому добре відомо, що успіх оборонних дій війська напряму залежить від того, наскільки добре в інженерному відношенні облаштовані їхні позиції. Одна річ, коли доводиться тримати оборону під ворожими артилерійськими та мінометними обстрілами в надійних укриттях. Зовсім інша, коли вам доводиться оборонятися на відкритій місцевості у нашвидку виритих окопах, які після кожного дощу обсипаються. Кількість втрат, психологічна стійкість військ та інші ключові для ведення оборони показники — все це багато в чому залежить від того, наскільки ефективно попрацювали на облаштуванні позицій сапери.

Нині саперам батальйону доводиться напружено працювати без вихідних. Строки виконання завдання вище командування визначило жорсткі. Особлива увага приділяється якості проведених інженерних робіт.

Водночас належне облаштування в інженерному відношенні ліній оборони на визначеній ділянці в одному з секторів, за яку відповідає батальйон, вимагає його відповідного забезпечення. Йдеться насамперед про будівельні матеріали. Не менш важливо, щоб підрозділ у ході роботи був забезпечений необхідними елементами матеріально-технічного постачання. Ця номенклатура достатньо велика — від дефіцитних паливно-мастильних матеріалів (ПММ) до обігрівачів, належного інструмента та запасних частин до штатної техніки підрозділу, інших критично необхідних інженерам речей. Адже зрозуміло, наприклад, що для доставки до місця будівництва інженерної споруди бетонних блоків або кількох кубів деревини необхідна відповідна техніка, яку потрібно своєчасно і в достатній кількості заправити пальним, забезпечити її безперебійну експлуатацію та необхідний ремонт. А як це зробити, коли вам виділяють за численними вашими заявками лише, образно кажучи, «краплі» пального. А інструменти та запасні частини для ремонту техніки залишаються неабияким дефіцитом.

До того ж важливо, щоб особовий склад батальйону в соціально-тиловому відношенні також отримував усе необхідне — своєчасно виплачувалося грошове забезпечення, видавалось обмундирування належної якості й у достатній кількості, було налагоджено якісне харчування та інше, без чого організувати самовіддану та ефективну роботу особового складу в ході виконання завдання дуже важко.

Зрозуміло, що вирішення цього комплексу питань вимагає від командування підрозділу та сектору неабияких зусиль. Адже ситуацію з усім цим у зоні АТО аж ніяк не назвеш сприятливою. Державі доводиться вишукувати на все це значні ресурси, при тому, що у країні як ніколи важка фінансово-економічна ситуація.

При цьому я хочу звернути вашу увагу на те, що громіздка стара військово-бюрократична машина часто просто неспроможна своєчасно і якісно впоратись із цими завданнями і забезпечити війська необхідними обсягами постачання. У цьому сенсі військовикам доводиться у зоні АТО стикатися із, як на мене, неприпустимими речами. Коли замість державного, дбайливого ставлення до й так недостатніх ресурсів армійська система забезпечення іноді демонструє вкрай неефективні результати. Наприклад, щоб отримати 1 тонну бензину АІ-76 бензовозу батальйону доводиться витратити 200 літрів цього ж пального на те, щоб дістатися до відповідного складу в секторі й повернутися в розташування підрозділу. Плече підвезення в цьому випадку немаленьке — близько 220 км. Ось й виходить, що замість 1 тонни пального в реальності батальйон отримує лише 800 літрів. Тож у багатьох справедливо може виникнути питання стосовно «економічної ефективності» такого роду діючої системи постачання. Виникає запитання, чому досі нікому з відповідальних посадових осіб не спало на думку налагодити централізоване підвезення палива в секторі або, якщо це з певних причин неможливо, то бодай ввести до штату окремих підрозділів та частин більш економічні бензовози, кращі за ще радянські «Урали», які витрачають від 40 до 50 літрів пального на кожні 100 км.

З метою усунення цих проблем та надання безпосередньої допомоги війську в сфері постачання та забезпечення у районах виконання ними службових (бойових) завдань у зоні АТО вже другий місяць працює робоча група Міністерства оборони України. Ця група волонтерів оборонного відомства діє за принципом так званої «допомоги прямої дії».

Як повідомив один із членів групи Олексій Ліперіді, під час перебування в батальйоні полковника Андрія Хохлюка, маючи необхідні повноваження та можливості щодо передачі відповідної інформації напряму в центральні органи військового управління для прийняття ними належних рішень, група ефективно усуває проблеми тилового та соціального забезпечення безпосередньо за інформацією «з місця подій», з військових частин та підрозділів у зоні АТО.

Методи їхньої роботи дозволяють просто на місці — у військових колективах без застосування громіздкої армійської системи управління та «подорожі» по її розгалужених елементах за допомогою наданих керівництвом оборонного відомства волонтерам відповідних повноважень оцінювати ту чи іншу проблему під різними ракурсами, інформувати про неї вищих військових керівників та рекомендувати їм шляхи та методи найскорішого її усунення.

Як з’ясувалося, такий підхід у нинішніх умовах виявився чи не найефективнішим. Ніяких зайвих «узгоджень» та «папірців», очікувань відповідних рішень чималої кількості різноманітних начальників та відповідальних посадових осіб, тривалих розглядів та роздумів. Лише декілька дзвінків безпосередньо старшим начальникам та командувачам у штаб АТО або навіть у Міністерство оборони, Генеральний штаб ЗС України — і проблема вирішується…

Але, на жаль, трапляються проблеми в постачанні підрозділів, спричинені зовсім іншими факторами, ніж неефективна дія застарілої системи постачання або непрофесійність окремих посадових осіб. На превеликий жаль, навіть в умовах фактичної війни є випадки відверто кримінального забарвлення. Буває, що й без того обмежені державні ресурси, призначені для забезпечення військ в АТО, замість задоволення потреб «фронту» стають предметом оборудок «нечистих на руку» посадових осіб. Так, за словами Олексія Ліперіді, нині військова служба правопорядку та військова контррозвідка проводять розслідування щодо певних посадових осіб, у діях яких помічені ознаки корисливих зловживань з метою отримання ними незаконних прибутків, а також здійснення ними прямих крадіжок державного і військового майна.

Загалом діяльність цієї робочої групи Міністерства оборони вже встигла отримати чимало схвальних відгуків військовиків у зоні АТО. Адже ця нечисленна група небайдужих хлопців та дівчат надає реальну допомогу військовим колективам у дуже непростих умовах.

Костянтин МАШОВЕЦЬ, із зони АТО

Довідник “ВСЕ ПРО СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ” для бійців та їх рідних

Розділ “ЗАХИСНИКИ ВІТЧИЗНИ”. Нагороджені та полеглі

Схожi записи: