Полковник ЗСУ розповів, як захопив російський Т-72 під Іловайськом. ФОТО

 Серпень 27, 2015

Полковник ЗСУ Михайло Ковальський, який у серпні 2014 року був начальником інженерної служби оперативного командування “Південь”, розповів, як очолюваний ним зведений загін українських військовослужбовців захопив у бою новітній російський танк Т-72 Б3 випуску 2013 року.

Про це у своєму Facebook написав редактор сайту “Цензор” Юрій Бутусов, який yзяв інтерв’ю у Ковальського.

За словами офіцера, вранці 24 серпня 2014 року у командний пункт (командуючого сектором “Б”) генерала Руслана Хомчака під Іловайськом надійшла інформація про те, що противник перерізав трасу на Старобешеве. Треба було займати кругову оборону на випадок атаки з тилу.

“Командувач поставив мені завдання прикрити наш тил в районі населеного пункту Агрономічне. Це всього в 5 кілометрах від блок-поста 39-06, де розміщувався наш командний пункт, – розповів Ковальський. – Для виконання завдання я зібрав тих, хто був в моєму підпорядкуванні – це 30 воїнів-саперів зі складу 91-го інженерного полку і саперів 51-ї механізованої бригади. Мені також надали одну БМП- 2 з 51-ї бригади – командир із позивним “Лісовик”.

Червона цятка - Агрономічнне, під яким була розташована позиція полковника Михайла Ковальського

Червона цятка – Агрономічнне, під яким була розташована позиція полковника Михайла Ковальського

Полковник організував оборону. Відрили траншею, в ній для кожного бійця була відрита індивідуальна щілина-укриття.

“Також ми здійснили мінування на дистанції до 1 кілометра доріг і просік в лісосмугах, які примикали до наших позицій, – зазначив Ковальський. – Навколо позиції я встановив кероване мінне поле з [направлених мін] МОН. БМП ми не обкопували – вона стояла за будинками і повинна була маневрувати, раптово викочуватися і наносити удар. Інших варіантів не було – у БМП залишалося близько 100 снарядів. Наше озброєння – автомати і кілька гранатометів.

Військовий інженер, полковник Михайло Ковальський демонструє вогнемет "РПО-А "Шмель" російського виробництва, захоплений бійцами 51-ї бригади в Костянтинівці. Фото Юрія Бутусова

Військовий інженер, полковник Михайло Ковальський демонструє вогнемет “РПО-А “Шмель” російського виробництва, захоплений бійцами 51-ї бригади в Костянтинівці. Фото Дмитра Муравського

Для більшості саперів, озброєних автоматами і кількома гранатометами, це мав бути перший вогневий бій. Тому полковник приділив велику увагу інженерному обладнанню позицій, щоб надати солдатам впевненості.

“Приблизно о 12:00 26 серпня ми побачили, як прямо на нас іде колона противника. Попереду танк, за ним шість БМД. Я дав команду БМП, вона викотилася, і приблизно з дистанції 400 метрів ми відкрили вогонь, – розповів Ковальський. – Танк зупинився, і у нього щось спалахнуло і загорілося на башті. БМД висадили десант, і побачивши, що танк стоїть, розвернулися і почали відходити. Піхота теж почала відхід уздовж посадки”.

Бійці ЗСУ хотіли підірвати танк, але він виявився повністю справний, пошкодження були косметичними. Поранило, мабуть, механіка-водія, бо на башті були сліди крові.

При прочісуванні виявили кинуту справну снайперську гвинтівку російського виробництва. Танк також був російським – в ньому знайшли всі формуляри та документи, танк був зі складу 8-ї мотострілецької бригади ЗС Росії. Один із саперів зумів його завести, і українці забрали танк.

Той самий Т-72, захоплений бійцями Ковальського

Той самий Т-72, захоплений бійцями Ковальського

Після цього позиції в Агрономічному початку накривати російська артилерія.

“Вночi до нас прибуло підкріплення – 6 БМП, – продовжив полковник. – Не всі вони були справні, але зате у них були ПТРК, причому були і триноги для ПТУР. Ніхто з моїх саперів стріляти з “Фаготу” не вмів. Щоб провести навчання, я вирішив все-таки одну з ракет вистрілити”.

27 серпня два російські Т-72 вилізли на висоту 204,2 і почали обстрілювати позиції ЗСУ прямою наводкою.

Навідник “Фагота” двома ракетами влучив в один із російських танків, інші продовжували обстріл, полковника контузило, однак він залишився у строю, всю ніч коригуючи контрбатарейну стрільбу нашої артилерії по противнику, при цьому особливо відзначилася мінометна батарея під командуванням позивного “Сливи”, яка “прекрасно стріляла” по окупантам з району села Грабське.

На встановлених мінах за лісосмугою підірвалися МТЛБ противника і ворожий КАМАЗ.

Ковальський додав, що захоплений танк вони передали начальнику бронетанкового озброєння ОК “Південь” полковнику Євгену Сидоренко, який пізніше проривався на ньому (у кріслі навідника) з Іловайську, знищивши під час бою кілька одиниць російської техніки.

28 серпня на офіцерських зборах у Хомчака всі учасники висловилися за вихід з оточення зі зброєю.

Ковальський наголосив, що все управління війським під Іловайськом трималося на генералі: “Я дуже поважаю Руслана Борисовича [Хомчака] як командира. Я пройшов через м’ясорубку, і для мене було честю не один рік служити разом з ним, і битися в Іловайську”.

Вранці 29 серпня українські військові, міліціонери і добровольці пішли на прорив.

Той самий Т-72 іде на прорив уранці 29 серпня під Іловайськом

Той самий Т-72 іде на прорив уранці 29 серпня під Іловайськом

“На виході з Агрономічного я побачив ще два знищених російських Т-72. У одного відірвало башту. Це стріляли не ми – імовірно, що це результати вогню нашої артилерії або мінометів, – розповів полковник. – Поблизу Грабського я встановив кілька мін-сюрпризів – потім чув у Донецьку, що вони завдали шкоди противнику”.

За словами Ковальського, українська колона прорвалася в Новокатеринівку, бійці розсипалися між будинками. Всі виходи з Новокатеринівка блокували російські війська. Вони відкрили потужний вогонь по селу. Тут до офіцера підійшли місцеві жителі, і стали благати покинути село, бо їхні будинки знищуються один за іншим, а в селі є діти, люди похилого віку.

“Зі мною в машині був полонений російський десантник з 31-ї десантно-штурмової бригади Руслан Ахметов, – розповів Ковальський. – Я залишив його, а сам пішов на переговори до росіян”.

Захоплений під Іловайськом російський десантник Руслан Ахметов, якого Ковальський обміняв на 60 наших заручників

Захоплений під Іловайськом російський десантник Руслан Ахметов, якого Ковальський обміняв на 60 наших заручників

Взамін на Ахметова російські військові передали понад 60 наших воїнів – вони в той же день опинилися на контрольованій ЗСУ території, а полковника захопили в полон. Тоді ж разом із окупантами він потрапив під щільний і влучний вогонь української артилерії, але вижив, заховавшись під російською БМД.

Інші матеріали про прорив під Іловайськом

“Багато російських солдатів самі виглядали як обшарпанці, – розповів Ковальський. – Брудні, замучені. Офіцери розповіли, що постачання їм ніхто не організував. Вони їли те, що взяли з собою, і пили те, що знайдуть. Води у них у самих було недостатньо”.

За словами офіцера, він пробув у полоні всього 10 днів. Його швидко обміняли.

Зараз полковник Ковальський продовжує службу, а разом із ним і його сапери, яким він говорить так: “Ми пішли на війну, щоб робити нашу роботу. І ми зробили свою справу добре, тому що нам дісталася найголовніша нагорода – ми повернулися додому живими”.

Довідник “ВСЕ ПРО СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ” для бійців та їх рідних

Розділ “ЗАХИСНИКИ ВІТЧИЗНИ”. Нагороджені та полеглі

 

Схожi записи: