12 днів, що змінили хід АТО. Начальник Генштабу про події під Іловайськом

 Серпень 21, 2015
5410_p_08_img_0001

Генерал-полковник Віктор Муженко: «Українська армія вистояла під ударом агресора, що суттєво вплинуло на подальший розвиток подій»

Начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Віктор Муженко розповідає про події, що відбувались на Сході України наприкінці серпня — на початку вересня минулого року

Розглядаючи події під Іловайськом у серпні 2014 року, більшість експертів, а також ЗМІ загострюють увагу саме на так званому «Іловайському котлі», не приділяючи належної уваги загальній обстановці, що виникла на той час у зоні АТО. Відома на сьогодні інформація дозволяє розглянути те, що відбувалось на Сході країни рік тому, під дещо іншим кутом.

У середині серпня 2014 року хід антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях мав загалом позитивну динаміку. Навіть попри опір та постійне нарощування сил бойовиками, близько 60% території АТО вже контролювали наші сили. Занепокоєння викликала тільки ситуація в секторі «Д» — вздовж кордону з Росією в південно-східній частині Донбасу на ділянці Дякове–Зеленопілля–Довжанське–Червонопартизанськ–Ізварине.

5410_p_01_img_0003

У ніч з 24 на 25 серпня 2014 року ситуація в зоні АТО кардинально змінилася

У штабі АТО в цей час кипіла напружена робота. У секторі «А» проводилися штурмові дії підрозділів Збройних Сил з метою закріплення на ділянці автошляху М-04в районі Новосвітлівки та Хрящуватого, що дозволило б заблокувати Луганськ з південного сходу. У секторі «Б» батальйонна тактична група 95-ї аеромобільної та підрозділи 93-ї механізованої бригад вели бої за місто Ясинувата, а в секторі «С» 25-та повітряно-десантна бригада, розвиваючи успіх, здійснювала пошуково-ударні дії з кінцевою метою перекрити трасу Н-21, яка з’єднує Донецьк та Луганськ — фактично єдиний шлях постачання боєприпасів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів угрупованню бойовиків у районі Донецька.

На тлі такої динамічної і напруженої обстановки ініціатива МВС провести зачистку Іловайська силами підпорядкованих їм підрозділів виглядала досить пересічною. У Генеральному штабі ЗС України ніяка окрема операція по Іловайську не розглядалася. Передбачалося, що підрозділи Збройних Сил заблокують місто і продовжать виконувати інші завдання по сектору.

Але у ніч з 24 на 25 серпня 2014 року ситуація в зоні АТО кардинально змінилася. Після потужного артилерійського удару з території РФ, у якому було задіяно близько 200 одиниць артилерії, російські підрозділи приховано вторглися на територію України. Користуючись тим, що сектор «Д» на той момент практично перестав існувати, державний кордон перетнули вісім батальйонних тактичних груп (БТГр) збройних сил РФ загальною чисельністю понад 4 тисячі осіб. Майже безперешкодно вони просунулись у напрямку Іловайська та Луганська. Ще кілька невеликих груп перейшли кордон поблизу Новоазовська в напрямку Маріуполя.

5410_p_09_img_0001

Починаючи з 24 серпня 2014 року, кількість бойових зіткнень українських підрозділів з російськими нападниками щодня обраховувалась десятками

— Очевидно, що причиною прийняття такого рішення російським військовим і політичним керівництвом стали умови, створені українською армією. Проект «Новоросія» опинився під загрозою — практично всі основні райони та ключові міста, головними з яких є Донецьк та Луганськ, були блоковані. Ізоляція Іловайська робила ситуацію для бойовиків, затиснутих у Донецьку, критичною. Не останню роль, напевно, відіграло й те, що 24 серпня — День незалежності України, — зазначив начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Віктор Муженко.

Інформація про рух колон техніки без розпізнавальних знаків, зокрема до Іловайська, була отримана керівництвом АТО і Збройних Силу другій половині 24 серпня. Відтоді події почали розвиватись досить стрімко. Вже наступного дня відбулись перші бойові зіткнення з російськими підрозділами.

З початком російської агресії бойові дії змінили характер. До цього сили АТО вели боротьбу проти розрізнених збройних формувань, які збивалися докупи ситуативно. Тепер же українці мали справу з регулярними підрозділами, що діяли відповідно до класичних форм застосування. Також різко змінилось кількісне співвідношення сторін — на окремих ділянках фронту російські підрозділи мали перевагу в рази.

Найбільша інтенсивність боїв була в районі луганського аеропорту, де проти українських захисників противник кинув посилений танковий батальйон за підтримки піхоти. До речі,співвідношення сил не на користь українців тут було більшим, ніж під Іловайськом.

— У районі луганського аеропорту і на рубежі Хрящувате-Новосвітлівка теж було оточення,там вели запеклі і жорстокі бої підрозділи 80-ї аеромобільної, 24-ї механізованої та 128-ї гірсько-піхотної бригад, батальйону «Айдар» та невелика група 51-ї бригади, — розповідає генерал-полковник Віктор Муженко.

Та навіть попри кількісну перевагу і обережність, російські підрозділи зазнали відчутних втрат. Увечері 26 серпня українська артилерія накрила колону російських десантників під Іловайськом. Наступного дня російські військові розпочали перемовини.

— Бліцкриг росіянам не вдався. І не тільки на півдні, а й на півночі в районі аеропорту Луганська та Хрящеватого–Новосвітлівки. Очевидно, їхні несподівані втрати призвели до корегування плану. Наштовхнувшись на опір українців, через кілька днів російські військові зрозуміли, що подальші дії можуть призвести до ще більших втрат, які вони не зможуть пояснити своєму суспільству, — говорить начальник Генерального штабу.

Розповідаючи подробиці виходу колон з-під Іловайська, генерал-полковник Віктор Муженко зазначив, що від нього була пропозиція керівнику сектору «Б» генерал-лейтенанту Руслану Хомчаку повернути підрозділи в Іловайськ:

— Якби угруповання втягнулись в Іловайські закріпились, вони могли б там певний час успішно протриматись. А ми б мали час на зосередження резервів 95-ї та 79-ї бригад, а відповідно — можливість пробити коридор або навіть відкинути противника.

Підступність росіян у ситуації під Іловайському Генеральному штабі обговорюють досі. Честь і слово офіцера для російських генералів й офіцерів, з якими велись переговори, виявились невідомими поняттями. Тим більше, що ініціатива щодо безпечного виведення наших військ надходила саме від них.

— Коли наші колони почали розстрілювати, я зв’язався з першим заступником начальника Генерального штабу РФ генералом Богдановським, — згадує начальник Генерального штабу. — Що я сказав, дослівно не пам’ятаю, слів і емоцій було багато, але в кінці це було приблизно таке: «Це свавілля треба припинити! Ви ж влаштували реальний розстріл людей, які не готові були чинити опір!» На що він мені відповів: «Повірте, рішення приймаю не я». Якби росіяни дотримали тоді свого слова, сьогодні про Іловайськ згадували б, як про пересічний епізод війни.

12 днів збройного протистояння української армії російській агресії закінчились 5 вересня 2014 року оголошенням перемир’я, рішення про яке було прийнято на найвищому політичному рівні.

— Зусиллями мужніх захисників України вторгнення російських військ було зупинене, агресор не зміг реалізувати свої плани. А небезпека була серйозною — під загрозою оточення перебував Маріуполь, території північніше Луганська, відкривався вихід на оперативний простір на напрямах Харків–Київ, Миколаїв–Одеса, — говорить генерал-полковник Віктор Муженко.

— У підсумку українська армія вистояла під ударом противника, що суттєво вплинуло на подальший розвиток подій як у воєнній, так і в політичній площині, — підсумував начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України. — А ще хочу додати, що якби російські і сепаратистські ЗМІ показували ситуацію, що склалася тоді, із висвітленням невдачі втрат своєї сторони, іловайські події і все, що відбувалось у ті дні, почало б виглядати зовсім по-іншому. Зрештою так воно і буде, але для того має минути час.

Роман ТУРОВЕЦЬ

(Скорочено. Повну версію статті читайте у свіжому номері газети «Народна Армія»)

ТАКОЖ: Прокуратура оприлюднила перелік загиблих під Іловайськом. СПИСОК

Схожi записи: