ВДВ: гартування війною. Еліта ЗСУ в боях проти російських окупантів

 Серпень 2, 2015

5407_p_01_img_0004Частини і підрозділи ВДВ ЗС України в ході АТО фактично перетворилися на елітні «штурмові» підрозділи. Тож невипадково на їхнє озброєння нещодавно почали надходити… танки

За календарем 2-го серпня — День ВДВ. Проте українському десанту нині не до свята, адже країна і її Збройні Сили протистоять зовнішній агресії.

Еліта Збройних Сил України, якою цілком обґрунтовано вважалися і досі вважаються частини і підрозділи ВДВ, як і вся українська армія, зустріла нинішню війну не в найкращій формі.

Ось як ситуацію, в якій опинилися українські ВДВ на початку війни, описує нинішній командувач ВДВ, Герой України полковник Михайло Забродський:

«Якщо коротко, то ми більше 20 років не займалися нашою армією, і в момент раптової зовнішньої агресії це виявилося нашою найголовнішою проблемою. З цим пов’язані всі наші нинішні труднощі і з технікою, і з системою мобілізації та іншим. Поліпшити ситуацію миттєво не виходить…»

І все ж таки, попри всі проблеми, українські десантники першими вийшли проти ворога і дали йому ефективну відсіч.

Вже 3-го березня 2014 року перші підрозділи 79-ї окремої аеромобільної бригади з Миколаєва з’явилися на Чонгарі, намагаючись запобігти розповзанню агресії з Криму і подальшому просуванню «зелених чоловічків» уже на територію Херсонської області.

5407_p_04_img_0002А до цього розвідувальна рота 25-ї повітряно-десантної бригади з Дніпропетровська, яка перебувала на момент появи «зелених чоловічків» на полігоні в Перевальному, що в Криму, прорвалася зі штатною зброєю і бойовою технікою на материкову частину України через вже фактично заблоковані перешийки.

Окупанти просто не зважилися зупиняти «самотню роту» українських ВДВ силою зброї, хоча, звичайно, могли спробувати це зробити, але в такому разі до того моменту «безкровна красива» спеціальна операція могла б бути затьмарена цілком ймовірними втратами.

І зовсім не факт, що це були б українські десантники. Цілком можливо, що російські спецпризначенці, які картинно стояли на постах ДАІ на в’їзді у Крим під виглядом «Беркута» і стурбованого козацтва», були б зметені українськими десантниками.

Чим довше тривав конфлікт, тим «універсальнішими» ставали підрозділи ВДВ України, які входили до складу угруповання військ АТО. Їм довелося виконувати широке коло бойових завдань — від оборони важливих об’єктів до патрулювання — та діяти в авангарді наступаючих військ.

До того ж досвід, набутий українськими десантниками в ході виконання бойових завдань в умовах жорсткої протидії добре озброєному і вмотивованому противнику на сьогоднішній день зробив їх справжньою «елітною піхотою» ЗС України.

Прикладів цього так само цілком достатньо. Так, при прориві бойовиків зі Слов’янська бійці 25-ї повітряно-десантної бригади повністю знищили їхню бронегрупу — 2 танки, 1 БМП-2 і 2 БМД-2.

Крім того, сьогодні українські десантники цілком успішно виконують у зоні АТО роль «казкових витязів»-рятівників. Так, у ході боїв за Дебальцеве навесні цього року військовослужбовці 79-ї, 80-ї і 95-ї бригад досить успішно «відстрілювали» танки бойовиків з ПТРК, демонструючи високі професійні навички.

5407_p_04_img_0001Але і про своє справжнє десантне призначення ці хлопці не забували.

Згадайте рейд підрозділів 95-ї аеромобільної бригади тилами бойовиків загальною довжиною майже 470 км (що увійшов до світової воєнної історії), такий же успішний рейд підрозділів 25-ї повітряно-десантної бригади східніше Горлівки (на Вуглегірськ та Дебальцеве), захоплення й утримання підрозділами 80-ї аеромобільної бригади луганського аеропорту практично в оточенні (і навіть проведення успішних рейдових дій звідти по околицях). І цей перелік можна продовжувати…

Ось як нинішній командувач ВДВ, Герой України полковник Михайло Забродський (а тоді командир 95-ї окремої аеромобільної бригади) розповідає про сенс і суть завдань, які доводилося виконувати в зоні АТО українським десантникам:

«Наш рейд у 470 кілометрів, майже половина з яких — у тилу ворога, це правда. Не все можна розповісти про нього навіть сьогодні. Це було влітку минулого року, коли супротивник з території Російської Федерації бив по нашому угрупованню, розтягнутому вздовж південних кордонів так званої «Новоросії» аж до Ізвариного.

Ми отримали наказ забезпечити виведення наших підрозділів. Необхідно було вийти в певний район, підібрати місце для переправи, забезпечити її наведення саперними частинами і захищати, поки не вийдуть. А далі… Ми просто пішли по тилах супротивника вперед, завдання виконали…»

Слід, напевно, тільки додати до слів Михайла Забродського, що українські десантники в ході виконання цього завдання захопили кілька дуже вагомих трофеїв, включаючи танк, кілька ББМ та інше озброєння.

Фактично ж частини і підрозділи ВДВ ЗС України в ході АТО перетворилися на елітні «штурмові» підрозділи. Тож невипадково на їхнє озброєння нещодавно почали надходити… танки.

Так, я не обмовився. Попри те, що танк навряд чи можливо десантувати і взагалі вважати «десантнопридатним», а сама їхня наявність у складі ВДВ вимагатиме істотних заходів щодо удосконалення системи їхньої логістики, ремонту, експлуатації та обслуговування, ефект від включення до складу ВДВ танків буде, безсумнівно, позитивний.

Особливо в контексті значного збільшення вогневої потужності десантних підрозділів безпосередньо на полі бою і тих завдань, які українським десантникам доводиться реально виконувати в зоні АТО.

Планується «поставити в десантний стрій» 4 танкові роти на танках типу Т-80БВ. Це досить специфічна модель танка, з газотурбінною силовою установкою, що відрізняється безпрецедентно високою, як для танка, швидкістю (до 70 км/год. по пересіченій місцевості).

Думаю, для десанту в зоні АТО це стане вагомою допомогою, позаяк цей танк найбільш повно відповідає «десантним вимогам». Особливо щодо мобільності і рухливості.

Нині можна констатувати, що українські ВДВ помітно змінюються, вдосконалюються фактично всі сторони і нюанси функціонування цих елітних частин і підрозділів — від формування нової аеромобільної бригади на Донбасі до вдосконалення спорядження та форми одягу українського десантника.

І хоча проблем в українського десанту все ще вистачає (від браку бойової техніки до тилових та організаційних), все ж не слід сприймати нинішню ситуацію у ВДВ як «катастрофічну» з подачі деяких «експертів» і ЗМІ.

Просто треба мати на увазі, що десантний девіз: «Ніхто, крім нас» — це дійсно про нинішній український десант, а також те, що час «розмов про десант» минув… Настав час «реальних справ для десанту». Для цього достатньо згадати і побачити, як воює і змінюється нинішній український десант…

Костянтин МАШОВЕЦЬ

Схожi записи: