«Золоті» хвилини

 Липень 9, 2015

5404_p_03_img_0002Саме так називають медики перші хвилини після поранення. Вміло надана домедична допомога і швидка евакуація пораненого бійця збільшують його шанси на виживання в рази

«Йой, мамцю рідна!!! Де мої ноги?! Чому я не бачу їх?!! Я хочу жити!!!» — над галявиною лунають гучні зойки… англійською. Бійці 173-ї повітряної бригади ЗС США, яким цього разу випало бути фантомами під час занять із медичної підготовки, артистами виявились неабиякими. Відпрацьовують роль пораненого на полі бою просто на «відмінно»: щосили волають, аби спантеличити наших бійців, завдання яких — надати домедичну допомогу пораненому.

Але й наші хлопці гав не ловлять: бійці Нацгвардії, які беруть участь у військовому навчанні «Фіарлесс Гардіан-2015», вже досвідчені. У багатьох із них за плечима не одне відрядження в зону АТО.

«Агов, друже, не мовчи! Як тебе звати? Дивись на мене й не заплющуй очі! Додому поїдеш, на Оклахомщину!» — примовляє один із наших солдатів, пораючись біля умовно пораненого.

Він пояснює, що з пораненим потрібно постійно говорити, щоб тримати того у притомному стані. Адже так легше надавати допомогу та визначати, як почувається людина. Велике значення мають спеціальні навички та швидкість рухів. Перші хвилини після поранення — безцінні. А якщо упродовж години, яку медики називають «золотою», боєць із поля бою буде доставлений у медчастину, то шанси, що він виживе, збільшуються в рази.

Час від часу інструктор нагадує, що навколо пораненого та його рятувальника все ще триває бій. І навіть декілька разів плескає нацгвардійця по спині та плечах, моделюючи вибухи неподалік. Зрештою, наші солдати успішно справляються з місією: накладають джгути, роблять ін’єкції знеболювального, тампонують та накладають пов’язки на поранені кінцівки. Тепер «фантом», що не перестає досить реалістично стогнати, готовий до евакуації. Солдат викликає інших бійців, які на ношах доставляють «пораненого» до місця приземлення медичного вертольота…

Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ.

Фото автора

Схожi записи: