29-й блокпост. Як воюють бійці легендарного опорного пункту. ФОТО

 Червень 26, 2015

На початку тижня російсько-терористичні війська накривали опорний пункт зі 120-міліметрових мінометів та реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град»

5402_p_1_img_0003

На трасі, що веде з Гірського в Луганськ, більш відомій широкому загалу як Бахмутка, 29-й блокпост — крайній опорний пункт українських військ. Його утримують бійці 9-ї роти 3-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

З 10 червня інтенсивність обстрілів бойовиками позицій піхоти значно зросла. А на початку цього тижня російсько-терористичні війська накривали опорний пункт зі 120-міліметрових мінометів та реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град». Такого не було тут ще з березня, після підписання Мінських угод. І ось знову 29-й блокпост — «гаряча» точка на мапі Донбасу.

Ми приїхали до розташування частини зранку. Начальник штабу бригади коротко ввів у курс справ.

— По наших позиціях ведеться прицільний вогонь із забороненої Мінськими угодами зброї. Знову обстрілюють з «Градів». А в районі дислокації особового складу активізувалися диверсійно-розвідувальні групи. От і сьогодні розвідка виявила фугас, — розповів начальник штабу.

5402_p_4_img_0001

Екіпаж БМП-2 з бортовим «Кохана»: командир відділення — командир бойової машини сержант «Хан», навідник-оператор солдат «Марс» та механік-водій солдат «Муха» (зліва направо)

На місце виявлення «пекельного сюрпризу» відбув і прес-офіцер 24-ї омбр, а за сумісництвом тимчасовий виконувач обов’язків заступника командира по роботі з особовим складом майор Сергій Голубятніков. Тож довелося чекати його повернення.

Нарешті ми їдемо на 29-й блокпост…

-Фугас був замаскований у «баклазі» з-під пива. Всередині — тротилова шашка, постріл ВОГ-30, детонатор і з’єднання. Це не перший фугас, який знаходять наші фахівці останнім часом. Вчора виявили нашпиговану міну. А ось там місце сьогоднішньої закладки, — показує рукою офіцер, щойно ми виїхали за межі населеного пункту, і продовжує:

— Диверсійно-розвідувальні групи виявляють особливий інтерес до цього району. Нещодавно викрали бійця, який їхав у таксі. Про його долю ми нічого не знаємо. Наші розвідники «прочесали» місцевість навколо і виявили «лежню» диверсантів. За їхніми словами, це справжні профі. Вони не користуються ніякими засобами зв’язку. А сигнали у своєму районі подають, використовуючи звичайну нитку, прив’язану до гілок кущів чи дерев.

5402_p_5_img_0003

Кулеметник Сергій (ліворуч) завжди в готовності до відкриття вогню в разі нападу терористів

Після цих слів їзда серед суцільної «зеленки» з обох боків неабияк напружує. Кожний з нашої групи вдивляється у свій сектор можливого напрямку стрільби. Нерви трішки заспокоюються, коли в’їжджаємо в населені пункти. У них значно безпечніше, ніж серед лісу, на деякий час можна перевести подих.

Декілька хвилин — і ми знову в хащі. Напруження наростає. Черговий психологічний «передих» на блокпості. Тут наші військовослужбовці контролюють певний периметр, тобто теоретично безпечна зона. Хоча, за словами нашого супроводжуючого, сюди вже залітають снаряди та міни. І під час ворожого обстрілу ця територія стає «пеклом».

Проїхавши ще з десяток кілометрів, піднімаємося круто вверх. Праворуч — мальовничі краєвиди і село, що розкинулось серед лісостепу.

— Під час останнього обстрілу снаряди з «Градів» залітали і сюди. На щастя, ніхто не постраждав, — констатує наш провідник.

А трохи далі — свіжі окопи та траншеї, екскаваторна техніка та робітники. Це друга лінія оборони, яку активно будує Луганська обласна державна адміністрація. Ще трохи по понівеченій вибухами дорозі, і ми — на місці.

Першими в очі впадають глибокі траншеї і добротні бліндажі. Людей не видно.

— Ей, пригніться, працює снайпер! — лунає чиєсь застереження.

5402_p_5_img_0001

Кошеня на прізвисько «Масяня» не лише ловить польових мишей, а й безпомилково відчуває ворожі артилерійські удари

За словами заступника командира 3-го механізованого батальйону майора з позивним «Поступ», бойовики в останні дні посилили провокаційні обстріли. Стріляють мінами калібру 120 міліметрів, 152-міліметровими снарядами та РСЗВ.

— Починають, як правило, о третій ночі й гатять, поки не набридне. Як ми називаємо, «кошмарять» нас. Плюс удень — обстріл зі стрілецької зброї або бойове зіткнення. «Промацують» оборону. Тут за Кіровським у них база підготовки, де вони зробили макет нашого опорного пункту і тренуються його штурмувати. А ті, що випускаються, якраз «практикуються» на нашому блокпості, тренуючись у стрільбі з усіх видів зброї, — розповів «Поступ».

Крім того, російсько-терористичні війська тут випробовують нові види зброї.

— Наприклад, по нас почали стріляти з модернізованого АГС-17, дальність стрільби якого 2100 метрів. У звичайного АГСа вона до 1700 метрів. Почали прилітати різноманітні міни, зокрема «стрибунці» ВОГ, що перш ніж розірватися, підстрибують на певну висоту, — розповів заступник командира батальйону.

До позицій ворога звідси 700–800 метрів. У бінокль чітко видно фігури людей та триколор, встановлений на нашій землі. На тій стороні ніхто не метушиться, не ховається, адже знають — українські військові першими не стріляють, а тому пригинатися і боятися їм нічого.

— Відомо, що по фронту напроти нас стоїть 4-та окрема мотострілецька бригада так званого 2-го армійського корпусу «Народної міліції». Їхні розвідувальні групи неодноразово намагалися пройти через нас, та безуспішно. Час від часу спрацьовують наші сигнальні ракети. Тоді ми проводимо «профілактику». А коли ворог наближається до позицій на відстань 500 метрів, відкриваємо вогонь на ураження. Зараз противник намагається «кішками» знімати мінні поля. Все це свідчить про підготовку до відновлення активних бойових дій з їхнього боку, — розповів заступник командира 3-го механізованого батальйону.

У разі нападу диверсантів чи ворожої піхоти на опорний пункт 29-го блокпоста БМП-2 з написом «Кохана» серед перших виходить на позицію та відкриває вогонь по противнику. Тим часом її десант займає позиції та відбиває атаку бойовиків.

5402_p_5_img_0002

Воїн «залізної» Роман веде спостереження за позиціями бойовиків

Успішність цього маневру безпосередньо залежить від злагоджених дій екіпажу «Коханої». Це командир відділення — командир бойової машини сержант «Хан», навідник-оператор солдат «Марс» та механік-водій солдат «Муха». Ці молоді хлопці родом із Західної України — Львівської та Івано-Франківської областей.

— Наша «беха», хоча і старенька, проте перевірена в боях, як бачите, в деяких місцях посічена кулями й осколками. Зброя, прилади, обладнання справні та завжди готові до бою — розповідає сержант «Хан».

— А чому саме «Кохана»? — запитуємо.

— Таке ім’я їй дали наші попередники, вони на ній били ворога, пройшли з боями багато «гарячих точок» Донбасу, — відповіли хлопці. — Вони з честю виконали свій обов’язок і вже демобілізувались. Тепер наш час захищати Батьківщину.

Ці хлопці вже близько двох місяців тримають оборону на передньому краї в Луганській області. Екіпаж «Коханої» добре злагоджений, бійці розуміють один одного з півслова.

— Частенько по нас гатить ворожа артилерія, вдень працює снайпер, а вночі виходять диверсанти, — розповідає «Хан». — Двоє спостерігачів мого підрозділу постійно на посту, в разі обстрілу попереджають нас командою «Погріб». Але самі залишаються спостерігати за полем бою, щоб раптом противник не підійшов до наших позицій. І таке буває.

Щоб «Кохана» не підвела в бою, екіпаж постійно дбає про неї, наче про дівчину. «Марс» відповідає за виставлення прицілів, тобто швидке перенесення вогню на різних відстанях та напрямках, а також наявність боєкомплекту та справність озброєння. «Муха» — за технічний стан, справність всіх систем, вузлів та агрегатів.

Вже кілька тижнів, як кошеня, що зветься Масяня, прижилося на опорному пункті 29-го блокпоста. Воно не лише ловить польових мишей, які зазіхають на харчі українських воїнів, а й є своєрідним барометром «суворої погоди». Масяня відчуває наближення обстрілу, і за кілька секунд до початку мчить у бліндаж. Бійці «залізної» це відразу помітили, і тепер також орієнтуються на свого «домашнього» улюбленця, який оберігає їх від ворожих артударів.

***

Як розповів начальник оперативного відділення бригади підполковник Юрій К., імовірно, противник найближчим часом буде намагатися встановити контроль на ділянці Бахмутівської траси, що дозволить йому здійснити наступ та вклинитись між районами відповідальності бригади.

— Аналіз дій противника наводить нас на думку, що він має на меті створити два райони напруженості — Сокільники — Кримське та Новотошківське — 29-й блокпост — Фрунзе. Сьогодні можна констатувати, що в районі Кримське — Сокільники противник більше застосовує живу силу, зокрема напади диверсійно-розвідувальних груп, обстріли з БМП, великокаліберних кулеметів, РПГ. А ділянку 29-го блокпосту обстрілює з важкої артилерії та РСЗВ, — зазначив начальник оперативного відділення бригади.

Він вважає, це свідчить, що підрозділи бригади мають справу з двома різними угрупованнями бойовиків, кожне з яких має своє завдання. Ймовірно, в районі Сокільників — це забезпечення виходів ДРГ на наш берег Сіверського Донця. А в районі 29-го блокпоста — стримування наших підрозділів. У будь-якому разі — це свідчення високої імовірності чергової активізації дій противника.

Ми поїхали з 29-го блокпоста не прощаючись. Тут не заведено цього робити, зазвичай просто бажають удачі. Тож щасти вам, справжні захисники Батьківщини, які в окопах на передовій виявляють патріотизм та волю, незламність духу і характер!

Віталій СТЕЧИШИН, Валентин ШЕВЧЕНКО.

Фото Романа ДРАПАКА та Віталія СТЕЧИШИНА

Схожi записи: