Життя після поранення. Як відбувається реабілітація бійців ЗСУ

 Червень 3, 2015

5392_p_6_img_0002До мобілізації Юрій займався ремонтом техніки. Його руки відчували найдрібніші деталі, й він швидко справлявся з роботою. Однак війна на Сході України частково забрала у нього цю можливість.

Боєць отримав поранення біля села Піски. Окрім інших серйозних ушкоджень, один із уламків поцілив у праву руку, після чого повернення до колишньої роботи здавалося Юрію  неможливим…

— Минуло небагато часу мого лікування, і я вже майже повністю повернув силу і вправність ушкодженій руці, — ділиться враженнями військовослужбовець і при цьому ні на мить не перериває відновлювальну вправу в клініці реабілітації, професійної патології та нетрадиційних методів лікування (м. Ірпінь).

Нині в цій військовій клініці застосовують комплекс методів, спрямований на медико-психологічну реабілітацію військовослужбовців, поранених у ході АТО.

Серед методів, якими лікарі закладу повертають бійців до строю чи до повсякденного мирного життя, — медикаментозна терапія, різноманітні масажі, релаксаційні вправи, лікувальна фізкультура, кінезотерапія та мануальна терапія, лікування за допомогою бджолиної отрути, лікувальні ванни та ароматерапія.

Досвід інтенсивного відновлення бійців АТО показав необхідність включити до медичної реабілітації ще й психотерапію.

У сфері психологічного відновлення поранених військовиків застосовуються трансактний аналіз та когнітивно-поведінкова терапія, мета яких у бесіді ввести людину в ситуацію, яка спричинила психологічну травму, та нейтралізувати її в пам’яті. Також широко застосовуються методики релаксації за допомогою музики в поєднанні з відеорядом тощо. І головне — ця робота   має бажані  результати.

— Будь-яка травма в бійця супроводжується психологічними змінами. Це не лише посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Ми проводили дослідження за рівнем ситуативної тривожності, тобто типового стану емоційної напруги на певні ситуації. За його результатами, у 30 поранених з різними ушкодженнями, але в яких не були явно виражені ознаки ПТСР, була підвищена емоційна напруга. Це говорить про те, що необхідно проводити медико-психологічну реабілітацію майже усіх військовиків після війни, — наголосив начальник клініки реабілітації, професійної патології та нетрадиційних методів лікування полковник медичної служби Олексій Волянський.

5392_p_6_img_0001Найчастіше до клініки потрапляють бійці з пораненнями рук та ніг, а також ушкодженнями голови, що спричиняє порушення функціонування кінцівок.

Тому нові методи, які у клініці презентували місяць тому, спрямовані саме на відновлення працездатності бійця, адаптації його до повсякденного життя.

Щодня йому доводиться відчувати себе в різних ролях: то він волейболіст, то шукач морських пригод, то вантажник. Ролей безліч, а мета одна — допомогти швидко відновити функції життєдіяльності.

Інтерактивна реабілітація за допомогою системи IREX — метод, спрямований на відновлення функцій рук та ніг. Боєць, одягнувши сенсорні рукавички, занурюється у віртуальний світ гри. На моніторі комп’ютера він бачить себе та поставлене перед ним завдання.

Наприклад, одна із запропонованих ігор — втікати від акул та електричних скатів, збираючи морські зірочки. Пацієнту необхідно піднятися на поверхню океану. Підійми руки, злови зірки, тепер присідай. Таким чином, відновлюються верхні кінцівки, плечовий пояс та ноги.

За словами лікарів, у звичайній гімнастиці змусити пораненого робити подібні вправи практично неможливо. Тому дана методика використовує й елемент психології, адже під час гри людина забуває про свої проблеми, біль тощо.

На тлі страху чи азарту, бажання заробити бали поранений робить, потрібні для одужання рухи. Система дає можливість зафіксувати бали під час ігор і потім прослідкувати прогрес. А це беззаперечний плюс у медичній реабілітації військовослужбовця.

За допомогою нової системи «Photosonix» для відпочинку потрібно всього 10–15 хвилин. Це аудіовізуальна стимуляція кори головного мозку через вплив на вуха та очі. Звичайно, протестувати це диво техніки я не відмовилася.

Знадобилося лише 5 хвилин, аби відчути себе на березі моря, почути тихий прибій, спів чайок… Як говорять, у мене був «повний релакс». Система має декілька режимів, які застосовуються для конкретних проблем. Найчастіше цей пристрій використовується для лікування стресових ситуацій, при порушеннях сну чи ПТСР.

Та найбільше вразив кабінет ерготерапії, тобто лікування через працю – абсолютно новий напрям у роботі військових госпіталів, запозичений в іноземних колег.

Ця система реабілітації спрямована на відновлення дрібної моторики при порушенні координації рухів чи тонусу кінцівок. Саме це стало необхідним для бійця Юрія, повсякденне життя якого пов’язане саме із ремонтом техніки, де окремі деталі дрібні за розмірами. Та історія цього військовика не єдина.

Багатьом пораненим у зоні АТО доводиться вчитися ходити заново. Руки більшості з них забувають, як тримати виделку, чистити зуби, відчиняти ключем двері чи просто викладати мозаїку з камінців. Для нас ніби дивно та незвично, а для них повернення цих функцій — ключ до швидкого одужання.

Тому завдання кабінету ерготерапії — прискорити процес відновлення наявних порушень для досягнення максимальної самостійності бійця в побуті чи у професійній діяльності.

Раніше подібні завдання стояли перед лікарями з лікувальної фізкультури. Та, як виявилося, для них це заважка справа. Більшість вправ не розраховано на відновлення саме дрібної моторики.

Кабінет цікавий та корисний тим, що тут є все для повернення військовика до повсякденної діяльності: змодельована кухня із різноманітними пристроями та електроприладами, двері та ручки, крани та вимикачі тощо.

— Відновлення дрібної моторики — річ непроста. Тут також важлива мотивація до швидкого одужання. Оптимальний термін для хороших результатів — 21 день, — розповідає інструктор кабінету, радіючи за успіхи Юрія.

Зараз лікування кожного пораненого ведеться за індивідуальною програмою під наглядом лікаря з лікувальної фізкультури. Це зумовлено тим, що в державі відсутня професія ерготерапевта.

За рік у клініці лікування та реабілітацію пройшли понад 2800 військовослужбовців. І переважна більшість із них повернулися до мирного життя із новими силами.

Ангеліка ДІЛАЙ

Лікарі клініки активно запозичують знання та досвід реабілітації в інших країнах. Наприклад, у країнах НАТО розвинений такий підхід до лікування пацієнта, як мультидисциплінарна бригада. Для конкретного бійця формується команда з різних спеціалістів, яка супроводжує його медичне та психологічне відновлення.

До такої бригади входять: лікар-фахівець з фізичної реабілітаційної медицини, лікар-невропатолог, лікар-травматолог, лікар з ЛФК, лікар-фізіотерапевт, медична сестра з медичної реабілітації, ерготерапевт, за потреби логопед, психотерапевт та дієтолог. І склад бригади може змінюватися залежно від ступеня поранення чи ситуації.

Це новий підхід для України в цілому. І саме такі методи реабілітації сьогодні запозичили у Військово-медичний клінічний центр професійної патології особового складу Збройних Сил України.

Схожi записи: